Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51619
Рецензій:	96041

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Яблука падають, падають яблука знову..., автор: Надія Позняк)

"Тоны сердца глуховаты" - вибачайте, одразу пригадалося, не зміг втриматися.
Оце чудові збіги: пирнати - пернаті. Шкода лишень, що трапився цей збіг один раз. А це могло би бути технічною родзинкою на цьому торті - якби в кожному катрені (або й частіше) віднайшлися такі збіги. Типу опалого - опалове. Втім, це мої уподобання, не звертайте уваги.
А загалом картинка сподобалася - бо я її вже бачив і чув. Колись дуже давно був той ранок на острові серед річки. Сонце плавало в небі, наче жовток в молоці. Тиша стояла надзвичайна - хоча ні, звичайна, природна ранкова тиша. І - раптом - гуп.... гуп.... гуп... Наче важкі, та обережні кроки. Яблука впало. Ще одно. Гуп... Хтось невідомий наблизився ще на крок. Гуп... Час минає. Гуп... Це серце чи яблуко? Чи все ж таки скрадається хтось? Гуп... гуп... гуп... нема відповідей, нема зарозумілої міської впевненості, нема знань, нічого нема - тільки глухе гупання в тиші, тілько жовте сонце, що плаває в білому небі, тільки пронизливе, всеохоплююче відчуття - щастя... Гуп!

З повагою, Максим

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.043432950973511 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати