Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2435
Творів: 43510
Рецензій: 84777

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: На двадцять першій тисячі ч.1, автор: Михайло Нечитайло)

© Максим Т, 24-07-2016
Ситуація життєва, що тут скажеш. І вік у персонажа такий, що... тільки по Калинах і ходити.
Опис "гормональних" мук і amor-альних пригод нагадав романи Золя - такий натуралізм, що межує з, але межу не перетинає і залишається в царині мистецтва. Це однозначно ПЛЮС, Ви - нащадок майстрів і сам - Майстер, самобутний, талановитий і пластичний.
Дещо викликало дисонанс... А, ось що: герою стало зовсім не сила, а в той же час сестра дружини доволі активно дбала про небожів і самого героя та його господарство: Та й зараз забігає часто, дітей шкодує, його, Івана, теж, певно, жаліє – бо і їсти наварить, і пирогів напече, й у хаті прибере, й картоплю допоможе садити, й у хліві, буває, копирсається, й дітей копійкою балує, й для нього он сорочку придбала... - чи не сила йому в іншому, калиновому сенсі?
А загалом - плюс. Якось так... класично. Давайте далі!
З повагою, Максим

Та я розумію, шановний Михайло, чудово розумію. В мене своїх двоє, і що таке давати їм раду самостійно, без дружини, уявляю (щоправда, коника і возика не маю, нема). Звісно, принципова відмінність ситуації полягає у вдівстві героя - це ж важезний психологічний тягар (шкода за небіжчицею, питання на кшталт "чому це трапилося саме зі мно?", міркування про самотність нині і в майбутньому, про долю дітей). Саме його стало йому не сила нести - певно, так. З повагою, Максим
П.С. А Ви добре знаєте своїх героїв. У обличчя, я би сказав, ніби вітаєтеся з ними щодня дорогою на роботу і додому.

© анонім (93.74.142.—), 25-07-2016

Певно, не зовсім глибоко осягнув тематику Вашого дисонансу. Тому уточнюю. Сестра забігала, але ж, певно, не щодня. А щодня Іван усе-таки сам. І в душі - сам. Тому й мається. Жити в самоті, навіть коли довкола повно дюдей - та доволі часте це явище. На такій струні й мій герой. А по господарству, звісно, поміч була. Бо ще ж і мати жива, й теща. Тільки по життю, виявляється, з них помочі не завжди достатньо.
Хух, нарешті, певно, виговорився.
З повагою М.Н.

© Михайло Нечитайло, 24-07-2016

Дисонанс, дійсно, існує, Максиме. Але якщо не враховувати простих людських уподобань - коли людина елементарно не подобається. Навіть у сексуальному плані. Калина теж не зовсім до шмиги, але вона бере напором, та й красою теж. Таких дисонансів у житті - море. Позбавлених певної раціональності й логіки. Причиною тому так звана людська душа, що інколи стає на прю з самим розумом. Хоча оповідання не зовсім і про це. Але раз уже зачепили, то мушу подати й свого горщечка до даної теми.
Відносно Золя, то, звісно, похвала, ще й велика. Хоч би не осоромитися надалі, не втратити критеріїв. Буду йти обережно, немов по мінному полю, але й до своєї мети водночас.
З повагою М.Н.

© Михайло Нечитайло, 24-07-2016

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.36965107917786 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Книжки Ксенії Заставської: Жінка, що відкриває історію
У прозі Ксенії Заставської форма, що нагадує так званий «дамський роман», стає ключем до історичних …
Огляд “Жуйки” Марії Козиренко: Музика врятує світ
Якщо ви гадаєте, що антиутопія сучасної літератури за сюжетами переважно схожа між собою як шоколадні …
Огляд прози літ. угруповання “Свідки слова”: Шевченкові малята
На обкладинці антології зображений Тарас Григорович у плащі. Сидить за столом, на якому чашка кави, …
Огляд автобіографії засновника італійського фашизму Беніто Муссоліні
Перша половина ХХ століття було щедра на диктаторів та диктатури. Більшість з них, як от Ленін, Сталін, …