Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51619
Рецензій:	96041

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: На двадцять першій тисячі ч.1, автор: Михайло Нечитайло)

Ситуація життєва, що тут скажеш. І вік у персонажа такий, що... тільки по Калинах і ходити.
Опис "гормональних" мук і amor-альних пригод нагадав романи Золя - такий натуралізм, що межує з, але межу не перетинає і залишається в царині мистецтва. Це однозначно ПЛЮС, Ви - нащадок майстрів і сам - Майстер, самобутний, талановитий і пластичний.
Дещо викликало дисонанс... А, ось що: герою стало зовсім не сила, а в той же час сестра дружини доволі активно дбала про небожів і самого героя та його господарство: Та й зараз забігає часто, дітей шкодує, його, Івана, теж, певно, жаліє – бо і їсти наварить, і пирогів напече, й у хаті прибере, й картоплю допоможе садити, й у хліві, буває, копирсається, й дітей копійкою балує, й для нього он сорочку придбала... - чи не сила йому в іншому, калиновому сенсі?
А загалом - плюс. Якось так... класично. Давайте далі!
З повагою, Максим

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027491807937622 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати