Омину відгуки, аби не вдаватися в довгу дискусію й дебати. Звернуся виключно до автора рецензії. Відразу зауважу, шановний Максиме, що Ви почасти вловили основне амплуа моєї творчості - немає ні суто ангелів, ні суто демонів між людей, а є їх суміш. І цей твір - не виняток. Максим - цей самонавіювач-максималіст вимислив собі чисті руки, але життя - не музей подібних витворів, життя складніше й багато чому вчить, або не вчить зовсім. Хоча інколи затятість героя мені імпонує в плані прагнення до вселюдської мрії про справедливість. У той же час я розумію, що він зі свого постаменту сільського жителя у всесвітньому масштабі, на який націлився, нічого вдіяти не годен, хіба доказати собі самому, що він може дотримати свого слова, даного хоча б самому собі. А мені, як автору, цікаво спостерігати цю дилему людського єства між прагненнями й реаліями. Боротьбу загалом добра і зла в одній людині і людстві загалом.
На цій ниві можна ставити достобіса п'єс, їхній сюжетній лінії не буде кінця, доки не буде кінця й людству.
Та це я щось трохи поліз у велику одвічну дилему. Тож повернуся до твору.
Про натуралізм. Прекрасно розумію, що подібні сцени ні в кого не викликають захоплення і провокують масу критики. І це правильно. Бо захоплення подібним схожим би було на збочення. Викликати огиду - це і є моя задача, принаймні, як я її розумію, при поданні подібних сцен. Бо в принципі, коли ми відвертаємо очі від якихось явищ, вони від того не зникають з нашого життя. Ми маємо бачити ті явища й тверезо оцінювати. Коли треба, навіть з огидою. Тут шановний пан Валерій зауважив про порноіндустрію. Так от, інколи мене відвідує думка, що порноіндустрія якраз і існує для провокації подібної огиди. Хоча б для тих, хто вміє в житті розставляти пріоритети.
Поки що все, бо розмова на подібні теми часто не має ні загальноприйнятного фіналу, ні взагалі фіналу, як такого.
З повагою М.Н.
Ні, Олександре, то зовсім інший анекдот. В тому анекдоті нашому земляку людожери запропонували уникнути смерті або через поїдання лайна, або через неприродні статєві стосунки, або сплативши викуп. Почав їсти лайно - противно, кинув, вступив в неприродні стосунки - боляче, кинув, кінець-кінцем, сплатив викуп. Отже, сплатив тричі.
Вибачте мені втручання, але в анекдоті йшлося за ковбоїв, які один і той самий долар один одному по черзі пропонували як сплату за з'їдене лайно баффала чи мустанга. Зі школи пам'ятаю - а це були ті часи, коли існував братній союз радянських народів, а американці вважалися ворогами.
З пов., О.
Щодо твору. Можна шукати продюсера для екранізації. Цікава історія вимальовується.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design