Омину відгуки, аби не вдаватися в довгу дискусію й дебати. Звернуся виключно до автора рецензії. Відразу зауважу, шановний Максиме, що Ви почасти вловили основне амплуа моєї творчості - немає ні суто ангелів, ні суто демонів між людей, а є їх суміш. І цей твір - не виняток. Максим - цей самонавіювач-максималіст вимислив собі чисті руки, але життя - не музей подібних витворів, життя складніше й багато чому вчить, або не вчить зовсім. Хоча інколи затятість героя мені імпонує в плані прагнення до вселюдської мрії про справедливість. У той же час я розумію, що він зі свого постаменту сільського жителя у всесвітньому масштабі, на який націлився, нічого вдіяти не годен, хіба доказати собі самому, що він може дотримати свого слова, даного хоча б самому собі. А мені, як автору, цікаво спостерігати цю дилему людського єства між прагненнями й реаліями. Боротьбу загалом добра і зла в одній людині і людстві загалом.
На цій ниві можна ставити достобіса п'єс, їхній сюжетній лінії не буде кінця, доки не буде кінця й людству.
Та це я щось трохи поліз у велику одвічну дилему. Тож повернуся до твору.
Про натуралізм. Прекрасно розумію, що подібні сцени ні в кого не викликають захоплення і провокують масу критики. І це правильно. Бо захоплення подібним схожим би було на збочення. Викликати огиду - це і є моя задача, принаймні, як я її розумію, при поданні подібних сцен. Бо в принципі, коли ми відвертаємо очі від якихось явищ, вони від того не зникають з нашого життя. Ми маємо бачити ті явища й тверезо оцінювати. Коли треба, навіть з огидою. Тут шановний пан Валерій зауважив про порноіндустрію. Так от, інколи мене відвідує думка, що порноіндустрія якраз і існує для провокації подібної огиди. Хоча б для тих, хто вміє в житті розставляти пріоритети.
Поки що все, бо розмова на подібні теми часто не має ні загальноприйнятного фіналу, ні взагалі фіналу, як такого.
З повагою М.Н.
Ні, Олександре, то зовсім інший анекдот. В тому анекдоті нашому земляку людожери запропонували уникнути смерті або через поїдання лайна, або через неприродні статєві стосунки, або сплативши викуп. Почав їсти лайно - противно, кинув, вступив в неприродні стосунки - боляче, кинув, кінець-кінцем, сплатив викуп. Отже, сплатив тричі.
Вибачте мені втручання, але в анекдоті йшлося за ковбоїв, які один і той самий долар один одному по черзі пропонували як сплату за з'їдене лайно баффала чи мустанга. Зі школи пам'ятаю - а це були ті часи, коли існував братній союз радянських народів, а американці вважалися ворогами.
З пов., О.
Щодо твору. Можна шукати продюсера для екранізації. Цікава історія вимальовується.
