Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2435
Творів: 43519
Рецензій: 84799

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Чистими руками ч.6, автор: Михайло Нечитайло)

© Максим Т, 07-07-2016
Йой, Сєрьожа-Сєрж, що ж таке твоє щастя анекдотично-хохляцьке, і лайна наївся, і гроші віддав. Та й всі герої ті ще ковалі того ще власного щастя. Загалом, цікаво, що в повісті Вашій, шановний Михайло, самі антагоністи, а протагоністів не спостерігається.
І пригадується таке: "В этой повести нет ангелов и нет злодеев... Нет грешников и праведников нет. Да и в жизни их не существует. Вот уже сколько лет я наблюдаю..." (Довлатов, Компромиссы).
Сергій Чисті Руки ніби і пнеться на позитивного персонажа, та робить це... негідними засобами; як бачимо, він не здатен дати раду навіть собі самому. Непослідовний, слабкий, суперечливий, нещасний. А щасливі персонажі повісті - якщо такі є - щасливі лише тією мірою, якою вони не усвідомлюють власного нещастя.
Сцена в лазні написана майстерно, викликає нудоту. Я би не став вдаватися в такий натуралізм - або не зміг би - але то є Ваша справа. Як на мене, занадто фізіологічно представлене "гвалтування". Але, повторюся, то є виключно Ваша справа. Нудоту викликає, певно, саме так і має бути.
Отже, після ретардації минулої частини Ви стрімко розвернули перед читачем дію, дію і ще раз дію - здається, динаміка цієї частини перевершила динаміку початку, тобто все так потужно суне до фіналу, що це фізично відчувається, і читач, вже передчувши неминучий жахливий кінець, вже зупинитися не може, адже жахливий кінець все ж таки кращий за жах без кінця, на який поступово обернулися життя, здається, усіх персонажів...
...Отже, чекаємо фіналу! Рубайте цей вузол!
З повагою, Максим

Омину відгуки, аби не вдаватися в довгу дискусію й дебати. Звернуся виключно до автора рецензії. Відразу зауважу, шановний Максиме, що Ви почасти вловили основне амплуа моєї творчості - немає ні суто ангелів, ні суто демонів між людей, а є їх суміш. І цей твір - не виняток. Максим - цей самонавіювач-максималіст вимислив собі чисті руки, але життя - не музей подібних витворів, життя складніше й багато чому вчить, або не вчить зовсім. Хоча інколи затятість героя мені імпонує в плані прагнення до вселюдської мрії про справедливість. У той же час я розумію, що він зі свого постаменту сільського жителя у всесвітньому масштабі, на який націлився, нічого вдіяти не годен, хіба доказати собі самому, що він може дотримати свого слова, даного хоча б самому собі. А мені, як автору, цікаво спостерігати цю дилему людського єства між прагненнями й реаліями. Боротьбу загалом добра і зла в одній людині і людстві загалом.
На цій ниві можна ставити достобіса п'єс, їхній сюжетній лінії не буде кінця, доки не буде кінця й людству.
Та це я щось трохи поліз у велику одвічну дилему. Тож повернуся до твору.
Про натуралізм. Прекрасно розумію, що подібні сцени ні в кого не викликають захоплення і провокують масу критики. І це правильно. Бо захоплення подібним схожим би було на збочення. Викликати огиду - це і є моя задача, принаймні, як я її розумію, при поданні подібних сцен. Бо в принципі, коли ми відвертаємо очі від якихось явищ, вони від того не зникають з нашого життя. Ми маємо бачити ті явища й тверезо оцінювати. Коли треба, навіть з огидою. Тут шановний пан Валерій зауважив про порноіндустрію. Так от, інколи мене відвідує думка, що порноіндустрія якраз і існує для провокації подібної огиди. Хоча б для тих, хто вміє в житті розставляти пріоритети.
Поки що все, бо розмова на подібні теми часто не має ні загальноприйнятного фіналу, ні взагалі фіналу, як такого.
З повагою М.Н.

© Михайло Нечитайло, 10-07-2016

Репліка на відгук Олександра М,: Для цієї сцени продюсера треба шукати, певно, в порноіндустрії.

© Валерій Хмельницький, 07-07-2016

Ні, Олександре, то зовсім інший анекдот. В тому анекдоті нашому земляку людожери запропонували уникнути смерті або через поїдання лайна, або через неприродні статєві стосунки, або сплативши викуп. Почав їсти лайно - противно, кинув, вступив в неприродні стосунки - боляче, кинув, кінець-кінцем, сплатив викуп. Отже, сплатив тричі.

© Максим Т, 07-07-2016

Вибачте мені втручання, але в анекдоті йшлося за ковбоїв, які один і той самий долар один одному по черзі пропонували як сплату за з'їдене лайно баффала чи мустанга. Зі школи пам'ятаю - а це були ті часи, коли існував братній союз радянських народів, а американці вважалися ворогами.
З пов., О.

Щодо твору. Можна шукати продюсера для екранізації. Цікава історія вимальовується.

© Олександр Ман, 07-07-2016

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.30999207496643 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Книжки Ксенії Заставської: Жінка, що відкриває історію
У прозі Ксенії Заставської форма, що нагадує так званий «дамський роман», стає ключем до історичних …
Огляд “Жуйки” Марії Козиренко: Музика врятує світ
Якщо ви гадаєте, що антиутопія сучасної літератури за сюжетами переважно схожа між собою як шоколадні …
Огляд прози літ. угруповання “Свідки слова”: Шевченкові малята
На обкладинці антології зображений Тарас Григорович у плащі. Сидить за столом, на якому чашка кави, …
Огляд автобіографії засновника італійського фашизму Беніто Муссоліні
Перша половина ХХ століття було щедра на диктаторів та диктатури. Більшість з них, як от Ленін, Сталін, …