Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Сага про йорга, пролог, 1 глава. Шторм, автор: Sholar)

Перечитав. Чомусь запало в душу, що день думав, перш ніж подати власну думку. Якщо опустити тему граматичних недоречностей, про які попередні рецензенти говорили достатньо, то загалом мова твору добра, тоє твір читається залюбки, легко й з цікавістю. Є, щоправда й деякі недоречності історичного плану, але опустимо і їх, бо це не історичний твір, а фантастичний. Тому й оцінюю його як фантастику.
Враження перше - твір або треба продовжити, або все ж дати певні пояснення, бо складається враження, що у творі до завершення ще дуже далеко, але він завершився.
У фантастиці ціную якусь ідею, основу якоїсь наукової думки, що заражає читача й примушує думати. В даному випадку з цим тугенько. Згадувані Двері, за якими чи то майбутні покоління нинішніх древніх, чи то пришельці чубляться не згірш за цих самих древніх, хіба провокують до не надто свіжої думки про переходи між світами. Тож тут бракує певної оригінальності при подачі відомої тематики.
Враження друге - поведінка прищельця з майбутнього (назвемо його так, бо хто він і звідки, так і лишилося невідомим) віддає незрозумілою жорстокістю щодо тих, до кого він прибув. Потерпівши від братів зі своїх світів, він з якогось дива випльовує всю злість на своїх предків. Причина, по якій він придушив стару, взагалі незрозуміла, достатньо було б її просто налякати. Тож коли він в Бреті хоче бачити велике серце, так і хочеться крикнути - а яке ж воно в тебе. Так же само позбавлений логіки поступок Хьюго Драгера, коли він метає сокиру в того, кого вже усвідомив, як безсмертного.
Враження третє - поступки людей з-за дверей явно дивують своєю дикістю. Навіть туземці на їх фоні чарують своїм милосердям. А до речі, чого вони, ті пришельці, так ганяючись за Йоргом, кидають у цім світі його меч. Зазвичай по всіх канонах вони мали б його знищити, аби дикість не озброїлася надсучасною зброєю. І сам візит Йорга заради простого сексу, по якім просто лишиться нащадок, трохи бентежить занадто простим фіналом. Або має бути продовження, або перемішування світів є таким же самим, як премішування крові між племенами. Бо ідея дітей Богів на землі від простих смертних є також занадто затертою, аби вважати її дуже оригінальною.
Вибачте, що так уївся, але поціновую дуже якісну фантастику, тому подібні твори читаю занадто прискіпливо.
Але що не заберещ у автора, так це якісно написаний твір. Відчуття, що ти присутній при справжніх подіях, не полишає ні на секунду. Тому, певно, я й присікуюся до дрібниць, які й зауважив для себе на загальному досить позитивному фоні літературного твору.
З повагою М.Н.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.029064893722534 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати