Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Оповідка розколотих жорен, автор: Максим Т)

Звісно, статус казки до того зобов'язує, але зо три рази перераховувати будову вітряка - то, певно, зайве. А все інше - ні відняти, ні додати, так уже вишколено та тонко підтягуєте до думки, що праця не тільки зробила з мавпи людину, а й тримає її, людину, себто, на світі. Іноді доводилося спостерігати картину, як люди, що, судячи з їхніх слів, марили пенсією, опинившись на ній, відірвані від звичного укладу життя між людей і улюбленої справи, чахли буквально на очах. Ми маємо до чогось прагнути - це єдине, що тримає нас у житті й робить його змістовним. А ті прагнення реалізуються через працю. І тільки через неї. Бо коли прагнення тхнуть мертвечиною й не базуються на праці, як у Вашого вітряка, тоді тільки розбиті жорна лишаться на землі, де б ще малися ходити ми. І то в тих, у кого ті жорна були.
Вибачаюся, розписався, певно, зайве, але ж провокуєте.
З повагою М.Н.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.040131092071533 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати