Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2434
Творів: 43503
Рецензій: 84757

Наша кнопка

Код:



Рецензії

два

(Рецензія на твір: Дорожній вірш, автор: Олександр Ман)

© Максим Т, 29-06-2016
останні рядочки ДУЖЕ сподобалися, шановний Олександре. Та й загалом оця тема повернення, образ дверей, за якими лишається частина життя, - він близький і мені особисто, і взагалі багатьом. Це тема вічна, і до того ж не просто вічна, а пронизливо, болісно вічна - адже повернення неможливе. ГУП! - і за дверима лишалося старе життя, а ти рушаєш в нове, невідоме.
Перепрошую, це не стільки зауваження, скільки міркування у просторі відгуку, не мені Вам зауваження робити, звісно. Рима "школярами" - "храми" видається мені не римою завдяки дуже різному збігу звуків, що передують "ами". В першому випадку це "оляр", в другому - "ютьхр", тобто, як на мене, збіг приголосних такий потужний, що рима в ньому зникає і перетворюється на затинання. От "школярами" - "кольорами" (прапорами..) такого ефекту не створює завдяки рівномірному чергуванню голосних і приголосних. Мені легше і плинніше читається рядок навіть з менш точною римою, але з більш розрідженими приголосними: "Та храми указують в небо хрестами" (це тим більш виправдано, що неточна рима присутня у першому катрені, нами - брами).
Власне, чого завівся і причепився? - до отих двох останніх пронизливих рядочків хочеться долинути гладким плинним шляхом, ось чому. І тоді БАЦ! - просто в серце. Воно і так, звісно, БАЦ! - але не так прецезійно, та не мені про це казати. і не Вам слухати.... Сподіваюсь, вибачите моє базікання.
З повагою, М

Дякую за читацький або навіть певною мірою фаховий розгляд.
Що можу сказати у відповідь? Кивати на когось? Та той "хтось" може гадки не мати про ті тонкощі, за які може перечепитися досвідчений читач, а не пересічний. Пише собі - та й пише, знаходячи наріжні камені тематики (читацького запиту) поміж другорядними плескатими валунами.
Я відчував той збіг. Та, наче аматор поетичної справи, вирішив поділитися на той момент головним - авторським почуттям тієї події, яка ніяк не добіжить свого кінця.
Не добігла. Зупинився, переглянув, дещо виправив.

З пов.. О.

© Олександр Ман, 29-06-2016

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.36351990699768 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Огляд прози літ. угруповання “Свідки слова”: Шевченкові малята
На обкладинці антології зображений Тарас Григорович у плащі. Сидить за столом, на якому чашка кави, …
Огляд автобіографії засновника італійського фашизму Беніто Муссоліні
Перша половина ХХ століття було щедра на диктаторів та диктатури. Більшість з них, як от Ленін, Сталін, …
Свято на вулиці книголюба: 10 найочікуваніших новинок весни
Українські видавці вже звично, і це прекрасно, не припиняють тішити книголюбів все новими й новими перекладами …
Матриця як вона є: Відгук на нон-фікшн книгу Манфреда Лютца
Скажіть чесно, хто за нинішніх обставин для країни важливіший — солдат чи митець? Певно, дехто одразу …