Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2500
Творів: 45167
Рецензій: 88333

Наша кнопка

Код:



Рецензії

два

(Рецензія на твір: Дорожній вірш, автор: Олександр Ман)

© Максим Т, 29-06-2016
останні рядочки ДУЖЕ сподобалися, шановний Олександре. Та й загалом оця тема повернення, образ дверей, за якими лишається частина життя, - він близький і мені особисто, і взагалі багатьом. Це тема вічна, і до того ж не просто вічна, а пронизливо, болісно вічна - адже повернення неможливе. ГУП! - і за дверима лишалося старе життя, а ти рушаєш в нове, невідоме.
Перепрошую, це не стільки зауваження, скільки міркування у просторі відгуку, не мені Вам зауваження робити, звісно. Рима "школярами" - "храми" видається мені не римою завдяки дуже різному збігу звуків, що передують "ами". В першому випадку це "оляр", в другому - "ютьхр", тобто, як на мене, збіг приголосних такий потужний, що рима в ньому зникає і перетворюється на затинання. От "школярами" - "кольорами" (прапорами..) такого ефекту не створює завдяки рівномірному чергуванню голосних і приголосних. Мені легше і плинніше читається рядок навіть з менш точною римою, але з більш розрідженими приголосними: "Та храми указують в небо хрестами" (це тим більш виправдано, що неточна рима присутня у першому катрені, нами - брами).
Власне, чого завівся і причепився? - до отих двох останніх пронизливих рядочків хочеться долинути гладким плинним шляхом, ось чому. І тоді БАЦ! - просто в серце. Воно і так, звісно, БАЦ! - але не так прецезійно, та не мені про це казати. і не Вам слухати.... Сподіваюсь, вибачите моє базікання.
З повагою, М

Дякую за читацький або навіть певною мірою фаховий розгляд.
Що можу сказати у відповідь? Кивати на когось? Та той "хтось" може гадки не мати про ті тонкощі, за які може перечепитися досвідчений читач, а не пересічний. Пише собі - та й пише, знаходячи наріжні камені тематики (читацького запиту) поміж другорядними плескатими валунами.
Я відчував той збіг. Та, наче аматор поетичної справи, вирішив поділитися на той момент головним - авторським почуттям тієї події, яка ніяк не добіжить свого кінця.
Не добігла. Зупинився, переглянув, дещо виправив.

З пов.. О.

© Олександр Ман, 29-06-2016

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.79438400268555 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Анжела Дакворт «Крок за кроком». Чому талант не тотожний успіхові?
Генії — перша асоціація з людьми, які стали успішними завдяки своєму таланту. «Крок за кроком» доводить, …
«Денний звук»: реально про нереальне
Пам’ятаєте клубок ниток із бабусиного кошика, що так і просить його розплутати? Цей клубок нагадує мандрівку …
Лі Бардуґо «Королівство шахраїв»: продовження історії про благородних злодіїв
Після виходу «Шістки воронів» — першої книги дилогії «Кеттердам» — стало зрозуміло, що читачам варто …
Що «Занепад влади» означає для нас і влади?
Ми звикли вважати владу і систему чимось ворожим людині. У цьому нас переконують історичні факти, твори …