Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

два

(Рецензія на твір: Дорожній вірш, автор: )

останні рядочки ДУЖЕ сподобалися, шановний Олександре. Та й загалом оця тема повернення, образ дверей, за якими лишається частина життя, - він близький і мені особисто, і взагалі багатьом. Це тема вічна, і до того ж не просто вічна, а пронизливо, болісно вічна - адже повернення неможливе. ГУП! - і за дверима лишалося старе життя, а ти рушаєш в нове, невідоме.
Перепрошую, це не стільки зауваження, скільки міркування у просторі відгуку, не мені Вам зауваження робити, звісно. Рима "школярами" - "храми" видається мені не римою завдяки дуже різному збігу звуків, що передують "ами". В першому випадку це "оляр", в другому - "ютьхр", тобто, як на мене, збіг приголосних такий потужний, що рима в ньому зникає і перетворюється на затинання. От "школярами" - "кольорами" (прапорами..) такого ефекту не створює завдяки рівномірному чергуванню голосних і приголосних. Мені легше і плинніше читається рядок навіть з менш точною римою, але з більш розрідженими приголосними: "Та храми указують в небо хрестами" (це тим більш виправдано, що неточна рима присутня у першому катрені, нами - брами).
Власне, чого завівся і причепився? - до отих двох останніх пронизливих рядочків хочеться долинути гладким плинним шляхом, ось чому. І тоді БАЦ! - просто в серце. Воно і так, звісно, БАЦ! - але не так прецезійно, та не мені про це казати. і не Вам слухати.... Сподіваюсь, вибачите моє базікання.
З повагою, М

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.041857957839966 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати