Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Високий шлях

(Рецензія на твір: Все гаразд, автор: Вікторія Т.)

Take the high road…
Я – за!
Пам’ятаєте, сказано:
«…- Вірно! Ви абсолютно праві! - гулко і страшно прокричав Воланд, - так і треба!
- Так і треба! - луною повторила свита.
- Ми вас випробували, - продовжував Воланд, - ніколи і нічого не просіть! Ніколи і нічого, і особливо у тих, хто сильніший за вас. Самі запропонують і самі все дадуть!..»
Так, все вірно, горда жінко. Покинута назавжди долина дитинства – ще не привід сумувати. І сніг, який закриває речі, ніяк не перекреслює їх суті. Головне – які сліди ми залишаємо на цьому полотні.
Знаєте, корисно інколи зайти у сніговий ліс, одному, взявши лише сірники для багаття і вивихнуту душу. І зрозуміти. Зрозуміти тишу. І простягнути до багаття поранені і змучені холодом пальці. Відчути, що ти є. Просто є. І непотрібні галасливі війни. Особливо з самим собою.
Як там, у Шіллера? «…Dem Friedlichen gewährt man gern den Frieden…» - кто любить мир, того залишать в мирі.
А вершина… Дуже хочеться, щоб посягнувши вершини, ми лише коротко і легко озирнулися назад, приймаючи і не проклинаючи власні сліди на снігу, потім – глянули у вічі неба, змахнули крилами… І полетіли, стаючи небом, і хмарою, і сонячним дощем; стаючи всім світом.
Дякую. І не сумуйте.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.029875993728638 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати