Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2476
Творів: 44505
Рецензій: 87040

Наша кнопка

Код:



Рецензії

кожен

(Рецензія на твір: Передок. (переклад) Книга 2. Глава 3, 4, автор: Павел)

© Максим Т, 29-05-2016
ніби сам обирає свій шлях. Свобода вибору, як-то кажуть.
Однак іноді шляхи обирають людей - і людина, втрапивши у страшенно глибоку колею, рухається тим шляхом, від якого втеча - лише смерть на цьому шляху.
Страшні часи спіткали Україну. І тепер, коли 8 травня бачу "Ніколи знову", я відчуваю, що нині "ніколи знову" стосується не подій історії, що сталися понад 70 років тому, а подій нашого сьогодення. Ніколи знову - мов набат, лунає мені щодня: адже щодня в новинах кров і смерть.
Писати про це я не можу. Та епоха вимагає документів - в тому числі, літературних. Добре, що Вам стає сил і наснаги документувати цю страшну добу "ніколи знову".
З повагою, Максим

Відгуків поки що немає

© ,

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.68976593017578 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Пол Бейті «Запроданець». Чорний роман під рожевою обкладинкою
Як воно — жити з усвідомленням власної чорноти? Чому ми досі ділимо людей за кольором шкіри? Запитання, …
«Лютеція» — еротичний роман-містифікація
Вже кілька років поспіль у вересні (до Форуму видавців) Юрій Винничук влаштовує справжнє свято для поціновувачів …
Вікторія Андрусів «Тринадцять жінок Івони»: фатум як спасіння
Свою дванадцяту книгу презентує широкому загалу відома закарпатська письменниця Вікторія Андрусів. «Тринадцять …
«Моє не надто досконале життя» (але майже)
Знову переповнений вагон, вже бачу це ще до зупинки потяга. Але я ж мушу потрапити на роботу на іншому …