Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Репатріація ложки, автор: Максим Т)

Цікавий погляд. Здається, що так зачасту дивляться люди, які вперше потрапили за кордон. Я теж пригадую своє переше перебування за кордоном. Моє перше закордоння було Польщею на зламі 80-х і 90-х. Хоча Польща тодішнього часу і була бідною й задрипаною, проте від наших совітських просторів таки відрізнялася. І, знаєте, теж відразу побачила разючу відмінність, яка саме полягала у чистіших містах, акуратніших будинках і подвірях, любов до "прикрашування" спільного простору зеленнюу і квітами. І теж дивувалася: як таке можливе? Чому ці люди не відгороджуються від "загального" простору своїм "приватним" - тим, що вдома? І ось саме тут я побачила різницю у менталітеті "західного" і "східного" - західній, вихованій на індивідуальній відповідальності людині не все рівно, в якому середовищо вона живе, вона буде його плекати, хоч би що, а от східна, колективістично налаштована людина, дбає лише "про моє суто у мене вдома", загальне ж бо їй чуже, не спонукає її душу до наведення ладу у спільному просторі, який розділяє зі своїми такими ж співвітчизниками. Бо керується думкою: "а що, то не моє, то нехай йому грець. Іншим це теж до "лампочки", то чого я сам намагатимуся прибирати вулицю, слідкувати за там, аби не смітити, прикрашати те, що мені не належить." Зрозумівши оте, я вже не злилася на тих успішніших і порядколюбивих наших поляків-сусідів. Навпаки, мене почала ще більше дратувати ота наша під радянським крилом вирощена неохайність та нехлюйство. Завше запитувала: а чому у нас неможливо жити так, як живуть, наприклад, поляки? Чому у них - чисто, а в нас - ні? Хіба ж ми не такі самі люди? Хіба не зможемо навести лад у нашій домівці? І вже тепер, коли після стількох років я повертаюся час від часу додому, до свого рідного Львова, бачу великі зміни у менталітеті галичан. Дивуюся і радію, яким гарним і майже чистим є наш Львів, принаймні, його старовинний центр, як він квітне у парках, у кожній клумбі на вулиці та з палісадників особняків, і майже з кожного вікна з вазонками багатоповерхових будинків. І знаєте, пане Максиме, щоразу знову і знову переконуюся, що така зміна у поведінці наших людей, яка призвела до любові до порядку на "спільному", вважай "чужому" просторі, не була раптовою і випадковою. Як на мене, до такої зміни призвивів простий факт того, що люди отримали волю і змогли виїхати за кордони своєї домівки і власного провінційного, зачиненого життя, і побачити, як живе інший, перед тим недоступний світ і чому ті інші люди, з того іншого світу, який зовсім не за горами, таки щасливіші і радісніші хоча би вже через таку дурничку, що вміють "постригти" газон у парку чи заквітчати своє незасмічене місто. Отже, в чім тоді проблема? Мабуть, таки у нас самих, а не в тім, що сусід живе охайніше і краще. Ось на такі роздуми привів мене Ваш твір, дякую, пане Максиме.

З теплом,
Віка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.036839008331299 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати