Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2434
Творів: 43503
Рецензій: 84757

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Звір ч.1, автор: Михайло Нечитайло)

© Максим Т, 20-05-2016
Цікавий початок, шановний Михайло. Чекаю на продовження.
За Фрейдом виходить: діти, які мають батьків, травмовані, які не мають, - вбиті. Батьки передають у спадок дітям не тільки своє майно - але й своє життя.
Але така спадковість - не вирок. Якщо, звісно, не ставитися до власного життя як до "череди нещасних випадковостей" (Воннегут) і не вважати себе жертвою такої череди.
Леонід, наприклад, - вважає він себе такою жертвою чи ні - віддався на волю випадку. Взяв за дружину практично незнайомку і познайомився із нею вже за таких обставин, коли вороття йому вже не стало.
Тому хай не дивується, коли у наступній частині знайде себе у обставинах свого батька або своєї матері або у інших подібних і нещасливих.
Отже, чекаю на продовження! Пристрасті киплять такі недитячі. Як у деяких наших класиків.
З повагою, Максим

Мабуть, я невдало висловився, шановний Михайло. Власне, не про передачу йдеться (і це не Фрейд - він про травми). Йдеться про те, що діти несвідомо живуть життям батьків, намагаючись виправити їх помилки. Леонід цурався жінок - чому? Бо жінка скривдила його батька - і Леонід заходився виправляти цю помилку, усунувши взагалі можливість впливати на життя (батькове) будь-якої жінки. А оце воно і є - життя чужим життям. Втім, зачекаємо на фінал - отам все стане зрозумілішим.
З повагою, Максим

© Максим Т, 21-05-2016

Відносно передачі життя батьками дітям дозволю собі не погодитися з Фрейдом. Риси характеру, психологічні травми, ще якусь біжутерію, котра визначає подальший образ дитини - певно, так. Але відносно того, що в дітях та онуках продовжується життя батьків - навряд, бо воно закінчується там, де закінчується в кожної особи. Не прожитий, змарнований свій день ніхто за тебе не проживе й не виправить. Під днем можна розуміти й життя.
Ваші рецензії, Максиме, продукують роздуми автора навіть над своїми творами. Це є цінним.
З повагою М.Н.

© Михайло Нечитайло, 20-05-2016

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.37403798103333 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Огляд прози літ. угруповання “Свідки слова”: Шевченкові малята
На обкладинці антології зображений Тарас Григорович у плащі. Сидить за столом, на якому чашка кави, …
Огляд автобіографії засновника італійського фашизму Беніто Муссоліні
Перша половина ХХ століття було щедра на диктаторів та диктатури. Більшість з них, як от Ленін, Сталін, …
Свято на вулиці книголюба: 10 найочікуваніших новинок весни
Українські видавці вже звично, і це прекрасно, не припиняють тішити книголюбів все новими й новими перекладами …
Матриця як вона є: Відгук на нон-фікшн книгу Манфреда Лютца
Скажіть чесно, хто за нинішніх обставин для країни важливіший — солдат чи митець? Певно, дехто одразу …