Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Бачу, що ніхто не хоче писати рецензію

(Рецензія на твір: 99, автор: Оксана Горкуша)

Я знаю, як це бо самому не вистачає рецензій. Ну що ж, буду першим.

Рецензії не писали по двом причинам: або не хотіли тебе пригнічувати, або не змогли дочитати до кінця. Скажу правду. Твір важко читати, і всі просто заплутуються в складних і поетизованих реченнях. Твір перетворюється на суцільну масу почуттів, в яких просто тоне сюжет. Найгірше те, що ці почуття не викладені повноцінно і не викликають ніяких емоцій.
Вибач, що так відверто тебе критикую. Просто намагаюсь бути об’єктивним

А тепер почну хвалити. Передостання частина, яка починається зі слів “Залишимо їм їхнє”, сподобалась мені і виправила негативне враження від попередніх частин. В цій главі ти настільки вдало виклала почуття, що я відчув їх своїм нутром, і мені захотілось читати далі. Якби весь твір був таким, я б тебе взагалі не критикував. Щоб зробити твір таким, требе пережити його так, як ти пережила цю передостанню главу. І найголовніше початок - вклади в нього все, що є в твоїй душі. Перечитуй твір і переписуй його ще раз і ще раз, поки він не стане таким, як моя улблена глава. Твір як діамант, який треба безперервно шліфувати. В цього прочесу не повинно бути кінця, тому що автор завжди має шукати в своєму творінні найгірші сторони і зразу їх виправляти. З часом твір почне подобатись і в кінці кінців стане шедевром.
Мені дуже сподобалась песимістичність цього твору. Рідко-кому вдається вкладати в слова стільки душевної темряви. Твір чорний і містичний і тому заворожує. Принаймні мене.

А тепер невеликі грішки:
"У цю мить Еол, що мирно оглядав кімнату і нудячись, спостерігав за блазнюваннями баби Ганни, вирішив це все припинити і спокійно зазирнув їй у очі своєю третьою кароокою мордою. На цій морді було лише два ока: одне темнокаре, аж чорне, ніби осіння беззоряна ніч, а друге – яскраве, майже палючо червоне, що пульсувало хвилями рівномірних спалахів самої Гієни."
Спочатку морда "кароока", а потім одне око виявляєтся "темнокарим", а друге "яскраво червоним". Фраза "лише два ока" якось не звучить.

"А ще ж була жінка, яка врухомила причини врухомлення жінок, що, можливо, спричинили цю подію... "
Я з цього взагалі нічого не зрозумів, хоч перечитав раз двадцять. Подібні на уривок технічного звіту. Пиши простішою мовою, і всі тебе зрозуміють. Навіть такі тормози як я:)))

Я написав все, що думаю. Ще раз вибач, якщо ці слова тебе образили. Не здавайся, і все вийде. Тупо писати такі слова, коли сам в них не віриш. Але кажуть, що ця фраза працює. Надіюсь колись вона спрацює для нас обох.
Якщо хочеш оцінити мої авторські можливості, прочитай моє творіння - ГРЕТ КОС "Останнє роздоріжжя" в трьох частинах. Я шліфував його раз десять, і мені сказали, що чогось в ньому не вистачає. Може ти знайдеш, чого саме?

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027216911315918 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати