Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96047

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Не забуваймо матерів

(Рецензія на твір: Присвята матері, автор: Валерій)

У кожного при слові мати виникає свій образ і свій спомин. Для мене це половецький степ, широченна балка вирита безіменною притокою Дінця. Маленький вузлик, що зветься сестричкою розрепетувався на всю хату.
В той час декретна відпустка була всього два місяці. А потім жінка повинна була виходити на роботу. Але їй надавалися дві додаткові перерви, щоб могла збігати додому та погодувати дитину.
Раз сестра розрепетувалася значить скоро прибіжить мама. Я вискакую на двір і з нетерпінням чекаю коли на гребні балки з’явиться висока струнка фігура. Мати носила різні сукні, але чомусь запам’яталася саме ця, з білого крепдешину в червону цяточку. До талії в обтяжку, а потім рухливим дзвіночком розлітається у всі сторони. Здалеку воно рожеве і тому здається, що мати не збігає вниз стрімкою стежкою, а спускається з неба на рожевій хмаринці. Я знаю, що на мене майже не зверне уваги. Так на ходу торкнеться моєї стриженою налисо голови і кинеться в хату до сестрички. Але я все одно чекаю цієї миті.
Скільки разів намагався написати про це. Але не виходило. Не міг підібрати слів, не міг знайти інтонації. А от у вас вийшло. З чим я вас і поздоровляю.
І ще, дякую що заставили згадати матір. Останнім часом за безглуздою метушнею роблю це все рідше і рідше. Наче й не так давно пішла у світ інакший, а все більше й більше забувається. Дякую ще раз, що заставили згадати.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.035003900527954 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати