Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

мені дуже сподобалось

(Рецензія на твір: ., автор: ..............................)

справа у тому, що маю 2 сусідки: одній 86, а другій мабуть під 90. Одна ще може сама пересуватись, а другу вивозять полежати на сонці на ліжку-каталці... Я не знаю - куму з них гірше. Бо одна ще здатка якось саму себе як моя покійна бабця казала "доглянути", а іншу - доглядає донька. Але... ота, що може сама саму доглянути - постійно одна. Вона виходить з будинку і чатує на когось, аби хтось пройшов поруч. Я так розумію, що всі до неї просто звикли і коли вона з кимось хоче поговорити, тупо проходять повз... Це треба бачити радість в її очах, коли я зупиняюсь і починаю з нею говорити ні про що (просто ми нові сусіди). А насправді людині вистачає навіть 5 хвилин. Вона потім страшенно вибачається, але, здається, щось таке в ній з"являється, що робить саму тебе міцнішою, а може навіть мудрішою - не знаю. Просто все частіше з"являється відчуття, що принцип завжди один: ми всі колись доживемо до тієї межі, коли будемо хапати за лікоть перехожих... або нас вивозитимуть погрітись на сонці на ліжку-каталці (якщо ще матимуть терпіння вивозити).

Мені здається, що саме такі твори мають сенс, який для кожної епохи, для кожного покоління буде нагальним і риторичним.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.041726112365723 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати