Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Без віри.

(Рецензія на твір: Транзит ч.3, автор: Михайло Нечитайло)

Дочитав, відчуття складні. В плюсах, як я вже писав, барвиста, образна мова, майстерно виписані характери, цікаві, але не беззаперечні розмисли про роль грошей і несправедливість світу. Тепер мінус, на мою думку один, але головний — ідея. Можете, пане Михайле, не вважати це за критику, просто за альтернативну думку. Може я щось упустив, чи не зрозумів, але я тут побачив тільки відчай, безпорадність і зневіру. Що винесе з цього твору читач, який впізнає у собі Регіну? Мабуть лише впевненість у своїй правоті. Так, кінець у всіх один, але хоч пожила в розкоші, не те що якісь там злидні, а що там на тому світі, ніхто не знає і не перевірить. А читач, що потрапив у ситуацію Антошки, теж, лише впевниться, що він транзит. І ніякого променя світла в кінці тунелю, ніякого проблиску надії. Я припускаю, що подібна історія могла бути насправді. Біди у світі, і особливо в наших сьогоднішніх реаліях вистачає аж над міру. Але ніяк не можу погодитись з думкою, вкладеною в голову старого Яця про розгубленого, безпорадного і змерзлого Бога. Бо він, Бог, знає що робить. Нікому не дається випробування більше, ніж він здатний витримати. І істино віруюча людина знає, що матиме винагороду за всі страждання, і в найбільшій скруті не втратить надію. Не хочу, щоб Ви вважали мене релігійним фанатиком, я звичайна людина, як і більшість, що вважають себе православними, та у храмі бувають не дуже часто. Але я теж був дуже скрутній ситуації і переконався в силі молитви. Колись і моїй дружині поставили страшний діагноз, і місцеві ескулапи не давали жодних шансів. Столичний лікар сказав, що шанси успіху операції п’ятдесят на п’ятдесят, але по його очах, я бачив, що там відсотків п’ять, а то і менше. Ціна операції теж не підйомна. Але віра, молитви наші і наших близьких зробили чудо (можна вважати збігом). Уже, коли її везли в палату після восьмигодинної операції і ще кількох годин виходу з наркозу, вона була при свідомості, і чула слова санітарки: «Навіщо ту жінку стільки мучили, вона все одно до ранку не доживе». Потім було ще кілька днів між життям і смертю. Можливо, я колись про це напишу оповідання чи повість. Поки що спромігся лише на короткий вірш. http://gak.com.ua/creatives/2/35189 Даруйте, що можливо недоречно вставив сюди свою сповідь, просто думаю, це пояснить мою позицію. Я вважаю, що письменник, описуючи якусь ситуацію, повинен показати, якщо не шлях вирішення, то хоча б напрямок виходу, або, щонайменше, показати, що такий напрямок існує, і його потрібно знайти самому. У вашому оповіданні я цього не побачив.
З повагою, Микола

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.029378890991211 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати