Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Співали янголи в небесах..., автор: Тетяна Старосвітська)

Спершу про сам стиль оповідання. Дуже вдало Ви, пані Тетяно, поєднали різвяну сутність днів, які описуєте, й ту трагедію, яка сталася. Й оте осяйне сонечко різдвяного ранку, воно ніби перемагає чорну силу, в даному випадку, горілки. Немов сам покійний Костя вже з висоти небес зирить на осяяяний сонцем іскристий сніг і дико завидує, що пішов з цього світу. Але пізно, його Різдво втопилося.
Пробема пияцтва - чого тільки не видумують ті, хто впав до оковитої в полон, у своє оправдання. Тут і гени грають, і життя мучить та катує, і безпросвітність витягує жили, і ще сто причин. Хоча причина по суті одна - відсутність волі до спротиву та орієнтирів у житті.
Тема пияцтва, де людина перестає бути людиною, тема, котра зусібіч оточує нас ледь не щодня, то, як не жаль, бездонна тема. І жорстока. Та ще й кінця-краю їй не видно. У Вашому випадку ще хоч і гірко, та одноосібно для пияка скінчилося. А бувають такі гріхи на ниві пияцтва, що кров холоне в жилах. Одним словом, біда.
З повагою М.Н.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.043284893035889 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати