Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2476
Творів: 44528
Рецензій: 87075

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Зима, на фронт, а на пероні люди.

(Рецензія на твір: З Новим Роком!, автор: Анатолій Азін)

© Олександр Ман, 03-01-2016
Щось останнього часу - може, за такої поважної причини як свято "со слєзамі на ґлазах", трапляються сценічні твори. Хай не в межах театральних лаштунків, але на майданах або майданчиках. Як вірші, вони досить специфічні, як перфоманси-презентації - меншою чи більшою мірою.
Чого варта стягнена форма дієслова "гуляти".
Кожна строфа живе своїм життям - наче для окремого виконавця-учасника. Перш за все завдяки віршовому розміру або його лібраціям.
Та Ви й без мого допису бачите.

З пов., О.

Краса поетичного слова не повинна втрачатися ні у спогадах про минуле, ні у фантазіях про майбутнє.
Літературна орфоепія, на мою думку, є позачасовим чинником. Якщо хтось вважає, що в майбутньому прозаїки та поети мекатимуть і бекатимуть, а не писати літературною мовою, то він, на мою думку, помиляється. Мекали і бекали поети та прозаїки в якомусь неоліті.
Вертатися в нього?
Сумнівна перспектива.
Бачу, що розсердилися.
Та я не провокував, а швидше (радше) - навпаки.

© Олександр Ман, 03-01-2016

Жити минулими спогадами. це шлях до втрати відчуття пульсу життя, це зупинитися в творчому розвитку, це означає - бути ретроградом. Краще "гуляти" ніж скиглити за минулим. З повагою, Анатолій.

© Анатолій Азін, 03-01-2016

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.275367975235 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Дівчина, яку забрало море
Була собі дівчинка, і звали її — Ірина Кулянда. У шість рочків вона зробила мамі подарунок — першу написану …
«14 друзів хунти»: чотирнадцять голосів війни
Одна з найпомітніших антологій цього року про війну з Росією — «14 друзів хунти», впорядкована Дмитром …
Пол Бейті «Запроданець». Чорний роман під рожевою обкладинкою
Як воно — жити з усвідомленням власної чорноти? Чому ми досі ділимо людей за кольором шкіри? Запитання, …
«Лютеція» — еротичний роман-містифікація
Вже кілька років поспіль у вересні (до Форуму видавців) Юрій Винничук влаштовує справжнє свято для поціновувачів …