Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2501
Творів: 45168
Рецензій: 88336

Наша кнопка

Код:



Рецензії

І мені, але не всі

(Рецензія на твір: Мені подобаються твої рими ..., автор: Okaida)

© Олександр Ман, 16-11-2015
Зокрема, така рима як "справа - справа". Іменник і прислівник, відвертий русизм, бо існує український - такий як "праворуч". Не кращий за походженням і красою "мимо". "Фрукт ти" - це взагалі, на мою думку, за межами літературної орфоепії.
А все інше мені дуже сподобалось.
Чудовий початок, а з "сером" потім почалось...
З пов., О.

Спробую трішки підправити.
Дякую Вам за небайдужість.

© Okaida, 17-11-2015

Я не міг їх не бачити.
Словник авторських наголосів і збірка тупих рим - мої улюблені довідники. Коли мені бракує нормативних наголосів і дійсно поетичних рим, я звертаюсь до цих посібників поета-початківця. Потім відшуковую гідну заміну.
Цей вірш, якщо він не зазнає змін на краще, можна поховати з усіма почестями. Салют і все таке інше. Це теж визнання.

© Олександр Ман, 16-11-2015

Вибачте, але Ви ще тупих рим не бачили, наприклад: неба-треба, віч-ніч, кров-любов і т.д. і т. п., а тут ще досить-таки терпимо :)
З пов., Ок.

© Okaida, 16-11-2015

Рима тупа. Ось що.
А про пластилинові словники інша розмова.
З пов., О.

© Олександр Ман, 16-11-2015

Пане Олександре, прислівник "справа" теж є в українській мові, хоч і рідковживаний. А все інше...то вже як є.
Вдячна за рецензію.
З повагою, Окайда.

© Okaida, 16-11-2015

"Всю дорогу".

© Олександр Ман, 16-11-2015

Природно, я бачу глибинні смисли або нашарування. Та я про них не пишу. Може, Ви мали щось своє на увазі, а я вловив щось своє. Збіглося воно з Вашим чи ні - це вже десята чи -надцята справа. Головним є те, що є метафори, що є авторський вимисел, промисел тощо.
Та все ж я дбаю про чистоту мови.
Днями я був у дорозі. Неподалік сиділи молдавани. Всю доооги їхні роти не закривалися. Незважаючи на інші шумові та музичні подразники, їхня незрозуміла балаканина весь час нагадувала про себе. Якісь круглі слова, якісь чудернацькі закінчення.
А якось так само їхало двоє, я сказав би, кугутів. Зрозуміла мова, але в той же час настільки далека від рідної мені літературної, що я ледве дочекався, коли вони вгамуються.
Одна держава, одна мова, одна, можна сказати, культура. Але різний рівень.

© Олександр Ман, 16-11-2015

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.8724970817566 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Анжела Дакворт «Крок за кроком». Чому талант не тотожний успіхові?
Генії — перша асоціація з людьми, які стали успішними завдяки своєму таланту. «Крок за кроком» доводить, …
«Денний звук»: реально про нереальне
Пам’ятаєте клубок ниток із бабусиного кошика, що так і просить його розплутати? Цей клубок нагадує мандрівку …
Лі Бардуґо «Королівство шахраїв»: продовження історії про благородних злодіїв
Після виходу «Шістки воронів» — першої книги дилогії «Кеттердам» — стало зрозуміло, що читачам варто …
Що «Занепад влади» означає для нас і влади?
Ми звикли вважати владу і систему чимось ворожим людині. У цьому нас переконують історичні факти, твори …