Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2476
Творів: 44518
Рецензій: 87058

Наша кнопка

Код:



Рецензії

І мені, але не всі

(Рецензія на твір: Мені подобаються твої рими ..., автор: Okaida)

© Олександр Ман, 16-11-2015
Зокрема, така рима як "справа - справа". Іменник і прислівник, відвертий русизм, бо існує український - такий як "праворуч". Не кращий за походженням і красою "мимо". "Фрукт ти" - це взагалі, на мою думку, за межами літературної орфоепії.
А все інше мені дуже сподобалось.
Чудовий початок, а з "сером" потім почалось...
З пов., О.

Спробую трішки підправити.
Дякую Вам за небайдужість.

© Okaida, 17-11-2015

Я не міг їх не бачити.
Словник авторських наголосів і збірка тупих рим - мої улюблені довідники. Коли мені бракує нормативних наголосів і дійсно поетичних рим, я звертаюсь до цих посібників поета-початківця. Потім відшуковую гідну заміну.
Цей вірш, якщо він не зазнає змін на краще, можна поховати з усіма почестями. Салют і все таке інше. Це теж визнання.

© Олександр Ман, 16-11-2015

Вибачте, але Ви ще тупих рим не бачили, наприклад: неба-треба, віч-ніч, кров-любов і т.д. і т. п., а тут ще досить-таки терпимо :)
З пов., Ок.

© Okaida, 16-11-2015

Рима тупа. Ось що.
А про пластилинові словники інша розмова.
З пов., О.

© Олександр Ман, 16-11-2015

Пане Олександре, прислівник "справа" теж є в українській мові, хоч і рідковживаний. А все інше...то вже як є.
Вдячна за рецензію.
З повагою, Окайда.

© Okaida, 16-11-2015

"Всю дорогу".

© Олександр Ман, 16-11-2015

Природно, я бачу глибинні смисли або нашарування. Та я про них не пишу. Може, Ви мали щось своє на увазі, а я вловив щось своє. Збіглося воно з Вашим чи ні - це вже десята чи -надцята справа. Головним є те, що є метафори, що є авторський вимисел, промисел тощо.
Та все ж я дбаю про чистоту мови.
Днями я був у дорозі. Неподалік сиділи молдавани. Всю доооги їхні роти не закривалися. Незважаючи на інші шумові та музичні подразники, їхня незрозуміла балаканина весь час нагадувала про себе. Якісь круглі слова, якісь чудернацькі закінчення.
А якось так само їхало двоє, я сказав би, кугутів. Зрозуміла мова, але в той же час настільки далека від рідної мені літературної, що я ледве дочекався, коли вони вгамуються.
Одна держава, одна мова, одна, можна сказати, культура. Але різний рівень.

© Олександр Ман, 16-11-2015

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 3.1954550743103 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«14 друзів хунти»: чотирнадцять голосів війни
Одна з найпомітніших антологій цього року про війну з Росією — «14 друзів хунти», впорядкована Дмитром …
Пол Бейті «Запроданець». Чорний роман під рожевою обкладинкою
Як воно — жити з усвідомленням власної чорноти? Чому ми досі ділимо людей за кольором шкіри? Запитання, …
«Лютеція» — еротичний роман-містифікація
Вже кілька років поспіль у вересні (до Форуму видавців) Юрій Винничук влаштовує справжнє свято для поціновувачів …
Вікторія Андрусів «Тринадцять жінок Івони»: фатум як спасіння
Свою дванадцяту книгу презентує широкому загалу відома закарпатська письменниця Вікторія Андрусів. «Тринадцять …