Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2471
Творів: 44370
Рецензій: 86708

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Хотів би поцікавитися

(Рецензія на твір: Ватра, автор: Маріанна)

© Олександр Ман, 11-10-2015
Природно, на правах пересічного читача або навіть вічного учня.
Про римування мені відомо майже все. А про неримування практично нічого. Це ж, на мою думку, виходить повнісінька авторська свобода. Жодних обмежень, крім силабо-тонічних (якщо їх дотримуватися).
Як розпоряджатися такою свободою, щоб виникали такі от дивовижної краси неримовані тексти як оце Ваші? На що звертати особливу увагу при формуванні заключної частини кожного рядка? Книжні поради, маю побоювання, можуть бути застарілими, якщо не мертвими.
З пов., О.

Дякую за відгук і зауваження. Щодо запитання, то мене веде ритм.

© Маріанна, 19-11-2015

"наві́ки" - прислівник і так само на віки́.
Оце мене збентежило, бо у вас вийшло щось інше.

"У бурштині застигло навіки,
Ні жалю, ні тривоги, ані руху.
То осінь розчищає нам поля,
Щоб ми почули відгук заметілі." [sic]

Тобто, ритмограма втратила свою гармонійність.


© Олександр Ман, 11-10-2015

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.76880788803101 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Нічний цирк» Ерін Морґенштерн — книга-квиток до країни магії
Є книги, які потрібно читати. А є ті, котрі потрібно «дивитися». Вони мимовільно переростають в нашій …
Книга для тих, хто прагне переважати
Книга «Перевага. У чому сила корпоративної культури» — це нон-фікшн для директорів, власників бізнесу …
«Звичайні незвичайні священики»: віра, що нас єднає
Лагідна зима. Не та, що вдовицею виє в щілинах і кидає кусні мокрого снігу в шибки. А тиха, світла і м’яка, …
Джон Ґрішем «Фірма»: інтелект одного проти могутності сотень
У молодому віці кожному хочеться усього й відразу. З роками людина розуміє, що так не буває, але до цього …