Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Без медалі, автор: Михайло Нечитайло)

Так, розчулить жіночі серця цей Ваш твір, Михайле. Це стовідсотково, може, й не лише жіночих. Зізнаюся, і мене він розчулив, куди правду діти. Але буду відвертою, добре? Написано гарно, по-людяномю, щиро.. та.. маю маленьке таке собі але.. Знаєте, мені здається, що Ви тут трішки переборщили зі сентиментами та чорно-білизною. Маю на увазі стиль подання, де чітко розмежовується біда та знедоленість одних, суцільно позитивних героїв, та чорнота, брехливість, підлабузництво, пихатість та жадність інших, суцільно негативних героїв. Як я пригадую, Михайле, Ви завше твердили, що не любите у своїх творах однозначності та такого гротескного розподілу на "або-або". Тому виникає запитання: чому ж тепер Ви порушили цю свою засаду? Чому вдаєтеся до дещо поверхнього і спрощеного опису такого складного життя? Знаю, що тема знедолених дітей-сиріт, а ще до того всього калік, вчепить за серце кожного, що це найболючіша і одна з найміцніших зброй, яка вдаряє прямо у серце читача. Але чи це є саме Ваш шлях, Михайле? Знаю Вас як неординарного, знаючого людську психологію автора, який уміє блискуче вибудувати і охарактеризувати найскладніші закутки душі людської як світлі, так і темні, а ще ті, що мають безліч відтінків поміж. Тож чому вдаєтеся до так званого "здешевлення" Ваших принципів? Знаю і вірю, що Ви можете більше, глибше і складніше. Так, і у мене спершу тьохнуло серце, та, протерши сльози, сіла та й трохи задумалася над Вашим твором. Вами зачеплена тема - потрібна, актуальна, надто болісна, аби її подавати ОТАК по-журнально-рожевому. Ні, Михайле, подумайте і Ви над нею ще раз, і, може, переробіть, поглибте психологізм Вашого головного героя (ну, може, не такий він уже й ідельний, тим паче, коли у нього сталася така страшна трагедія у сімї) та й діточки, особливо підлітки, що у своєму житті не пізнали батьківського тепла, затишку рідної оселі, теж не завше янголятка, навіть якщо вони й калічки.. І ще щодо директорки та Вами поданих можновладців. Невже ця тітка така бездушна бестія, що подає такий от приклад своїм вихованцям? Добре, вірю, що кандидат у депутати є пихатий набоб, що захотів попіаритися на нещасних долях дітей-сиріт, але щоб ото вже так зневажив дитячу вдячність на очах дітей - цьому не вірю. Михайле, прошу не ображайтеся на мої зауваження, просто хочеться, аби я Вас знову у Ваших творах пізнавала як автора, що майстерно балансує на тонкій межі нечорно-небілих світів.

З теплом,
Віка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.040796041488647 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати