Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: За шофера я не піду, автор: Михайло Нечитайло)

І знову неодназночно, як завжди, Михайле. Іноді мені здається, що Ви - Майстер-експериментатор: візьмете матеріал (у Вашому випадку - людська душа) і давай його під різними кутами освітлення вивчати, перевертати та вивертати. Ось і тут - жінка, кохання, питання вірності. Що зробимо? А давайте спробуємо отак - від супротивного. Парадоксально. Парадокс теми Вашого оповідання полягає у тім, що жінка, кохаючи одного-єдиного чоловіка буде самообманюватися до нестями, до кінця життя свого - вона знає, що пішла "по руках", знає, що спить з ким завгодно, але щойно вона заплющить, бачить лише свого Єдиного. Знаєте, і цьому можна повірити, і таке в житті можливе. Як от колись запитувала ув одного, правда, вже постаршого віком колишнього місцевого такого "казанови". А та людина без зайвої скромності чи пихи відповіла просто: "Я все життя у пошуках тієї Єдиної, яка мені сниться ночами, але ніяк її не знайду". Правда це була, чи видумка? Хто його зна. Але ж може бути і так, що, якщо взяти до уваги саме жінку і її душу, вона може вдатися до іншого екстриму: на все життя зачинити як своє серце, так і тіло. І ніхто вже потім не матиме шансу "проникнути" у неї. Вона зажива себе "похоронить", зберігаючи вірність своєму Єдиному аж за потойбіччя. Даруйте, Михайле, просто Ваш твір у мене знову викликав навалу думок. Не збираюся судити, чи твір "життєво" правдивий чи ні, але те, що Вам знову вдалося викликати зацікавлення читачів і їхні думки, що Ви знову, як у лабораторії, співставляєте крайнощі (душа контра тіло) і життєві ситуацї, з якими та душа і тіло мусять боротися за вижиття, це вкотре доводить, що Ви справді Майстер художнього слова, такий собі неординарний казкар-реаліст. Бачу, що жіноча душа Вас дуже цікавить. А ще дозволю собі запитання, бо частенько зауважую, аналізуючи Вашу творчість загалом, Михайле: чому Ваші героїні, хоч вони і здатні самовіддано кохати, все ж у Ваших творах зачасту бувають гулящими? Здається, що це такі собі "Марії-Магдалини" навиворіт? І, власне, чому Вас цікавить оця тема розпутньої жінки? Якщо забагато запитань, то вибачте, та все ж, було б цікаво дізнатися про підґрунтя і зазирнути за "ширму" Вашої творчості.
З теплом,
Віка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.040238857269287 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати