Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2442
Творів: 43747
Рецензій: 85253

Наша кнопка

Код:



Рецензії

На селі - як на селі

(Рецензія на твір: Дуель для прекрасної дами, автор: Михайло Нечитайло)

© Олександр Ман, 16-07-2015
Свої справи, свої любовні ігри, культура.
Вона - і мовна, і поведінки, і, напевне, усього іншого.
Відображена Вами вона, на мою думку, практично без будь-якого спотворення.
В місті так розмовляють герої книжок О.Вишні, Вс. Нестайка тощо.
Про собаку якось сумно вийшло. Декілька років тому в Одесі якийсь підліток-маніяк собак цвяхами до дерев прибивав. Навіть знали, хто бо бачили. І де він такого навчився? Хто намовив?
Ті, хто нарешті його впіймали, напевно, знають, а я ні. Може, тепер знатиму, якщо з"явиться наступний. Наочна рекомендація ось - дивіться, читайте.
Щодо боротьби за цілунок я не дуже впевнений, що тим хлопцям хотілось саме його. На селі звикли до більшого ще у 60-ті. Я у своїй школі боявся з дівчиною поглядами зустрітись, бо соромно якось. А на селі не було шкільного класу, де б не було сексу. Тоді він звався інакше. Починався з голосної літери.

Відхилення, природно, у персонажів.

© Олександр Ман, 19-07-2015

Не уявляю, як можна так ставитись до свійської тварини хлопчакам, які з перших років перебувають у тісних селянських родинах. Вони ж зростали з котиками поряд, з собаками. У них було спільне обійстя. Мотивація появи таого епізоду мені незрозуміла. Можливо, якісь психічні відхилення.
Щодо мови.
Я Вам на одному прикладі продемонструю її самобутність, за яку я, до речі, поганого слова не сказав. "Поступитись місцем", а не "вступити".
Мабуть, приходить час бути такими, як і більшість - хвалити.

З пов., без закидів, О.

© Олександр Ман, 19-07-2015

Вибачте, що втручаюся у вашу інтелектуальну бесіду. Я переконаний в літературну доброчинність і якщо автор подає свій твір назагал то потрібно й думати яке він несе посилання суспільству. А любування жорстокого поводження з тваринами (собакою) це не що інше, як нагодувати голодну людину тюлькою і недати напитися їй води. З повагою, Анатолій.

© Анатолій Азін, 19-07-2015

Дякую всім учасникам дискусії за висловлені думки. Вважаю, що не варто ділити людей на село й місто, бо в селі є багато високоінтелектуальних особистостей, а в місті часто-густо мешкають дрімучі невігласи. А буває й навпаки. Люди є люди, незалежно від того, де мешкають, але залежно від того, що ввібрали за життя в душу.
А тепер відносно твору. Реальна історія дурості хлопчаків, яку вони відносять в ранг геройства, хоча десь на денці тієї ж самої душі розуміють, що вони ніякі не герої, а звичайні дурні. Вони далеко не ті живодери, про яких Ви, Олександре, пишете, але стоять якраз на роздоріжжі, з якого можна вибрати два шляхи - до живодера й до усвідомлення неправедності вбивства живого. Мій герой більше схиляється до другого. Між іншим, я ніяк не пропоную твір, як матеріал для наслідування, я якраз і хочу, аби людина задумалася над своїми вчинками, навіть якщо вони нібито й творяться з благими намірами, але творяться чорними справами. Та це так, напевно, для свого виправдання.
А тепер ще відносно відносин хлопців і дівчат на селі. Нині буває всього, та все ж у чотирнадцять літ у більшості хлопчаків присутній елемент трепетного відношення до дівчини. І зараз це спостерігаю, а колись то й поготів це домінувало.
А втім, кожен має право сприймати цей твір так, як вважає за потрібне. Це художній твір, не документальний, його амплуа - будити в читача власні думки і враження. І коли довкола твору розгоряються дискусії, вважаю, він певною мірою свого призначення сягнув.
З повагою М.Н.

© Михайло Нечитайло, 18-07-2015

Ви правильно визначили - я мав на увазі мову, притаманну представникам нашого українського села - годувальника і постачальника молоді, яка заселятиме наші райцентри та міста. Про село свідчить і сюжет. Чиї корови пасуться? Я не думаю, що городян.
Моя відозва на твір адресувалась автору, з яким у мене склались певні творчі стосунки. Ми, як мені здається, порозуміємось.
Щодо акселерації можу сказати, що мені, тодішньому піонеру, на пляжі розповідав тодішній піонер з Гребінок. У мене тоді заходилося серце. Може, він прибрехав. Господь йому суддя.
Не знаю, як між двома співрозмовниками опинився третій. Та ще й з такими закидами...

© Олександр Ман, 16-07-2015

За цей твір авторові ще не один раз перепаде на горіхи. Я його оцінювати не стану - без мене покритикують. Але більше, ніж твір різонули оці дві рецензії з красномовним заголовком. Пане Олександре! Ваша нищівна зневага до села базується на якомусь незрозумілому для мене, але однозначно - хибному - підґрунті. Ви що, щиро переконані, що в 60-ті роки на селі була така мораль, як Ви зазначаєте?! Не розумію, де Ви зростали і хто Вам таку дурню, вибачте, наплів. Несусвітня дурня! Друге: а яка ж така мова в селі, що одразу кинулася Вам у вічі? Не місце тут наводити приклади цинізму, невихованості а бездуховності певних представників міської молоді, але вони устократ кричущиші за те, що здалося Вам таким гідним зневаги. Місто є місто. Не варто зневажати село - це та основа, на котрій тримається світ і якщо Ви цього ще не зрозуміли, мені Вас жаль. Коли куснете за столом хліба та сьорбнете духмяного овочевого супчику - згадайте своє "Село-селом". Щоб мати право та стверджувати краще поїдьте, поживіть, спробуйте зрозуміти. А тоді вже пишіть подібні "реци".

© Володимир Ворона, 16-07-2015

Закінчення моєї відозви десь залишилося.
Рецензувати марно, якщо цей твір є лише прозаїчним результатом авторського замислу, а не прикладом, гідним наслідування для читачів, які ще ніяк не наважаться поділитися чимось своїм, якщо воно є.
Тож, можна сказати, що твір вдалий. Село-селом.
Змальовано достовірно. Мова - найперший аргумент :)

З пов., О.

© Олександр Ман, 16-07-2015

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.42322993278503 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Що почитати, коли в тебе важкий тиждень
Кожна людина має такі дні, коли відчуває, наче життя випиває з неї останні соки. Іноді навіть немає …
Огляд щоденника литовського повстанця: Приклад для наслідування
Боротьба з совєцьким режимом в середині ХХ століття набула широкого розмаху на окупованих територіях. …
Печворк книги Марини Гримич: Відійти, щоб побачити
Падре Бальтазар на прізвисько Тойво, а разом із ним і його авторка Марина Гримич, вишукано й сердито …
Огляд збірки прози «Львів. Вишні. Дощі.»
Славний Львів люблять всі. Відoмі сучасні українські письменниці та видавці вирішили дoдати йoму жіночної …