Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Текст виписаний вправно! Втім...

(Рецензія на твір: Земне пекло і рай, автор: Тетяна Старосвітська)

Шановна пані Тетяно! Ви настільки вправно виписали цей текст, що мені й причепитися ні до чого! Втім, знаєте, що Ви написали? (Недрама ж я його назвав текстом, а не твором). Ви написали... Ні, не дурницю, а текст, причому на 12 балів за сучасною дванадцятибальною шкалою шкільного оцінювання. Але це не художній твір, а журналістський матеріал до жіночого глянцевого журналу або на останню чи передостанню сторінку громадсько-інформаційної газети для "Літературної сторінки" або рубрики "Житейські оповідки", "Невигадані історії", "Родинне читання" тощо.
Якщо Ви хочете переробити його на художній, то сприйміть його як "закваску", як план, як тези майбутнього художнього твору. Причому, Вам аж так багато трудитися не прийдеться. Абсолютно всі слова і речення можуть залишитися на місці або майже на місці. Треба буде лише дописати (створити) ще хоча б з половину того, що є.
Що я маю на увазі? А те, що цей текст, щоби він став твором, треба оживити діалогами, можливо одним-двома монологами. У тексті є пречудові ситуації, які так і просяться на діалог. Нехай герої сперечаються, сваряться, а якісь інші -- мирять чи мораль читають.
Також чіткіше визначтесь з кульмінацією. Вигадайте якийсь неймовірний конфлікт і правдиво його опишіть, точніше змалюйте словами. Ви у тексті всі ситуації описали -- сумлінно і вправно, а треба було ЗМАЛЬОВУВАТИ ! Для прикладу наведемо хоча б оцей початок абзацу:
"Андрій виносив з дому все, що можна було зміняти на самогон. Психологія сільських самогонщиків проста: беруть все, що пливе їм до рук. Відмовитись від дармового – то майже подвиг! От тільки чи задумується хто, якою ціною доведеться їм платити? Може, ще й на цім світі, бо все має свою ціну. Буває, родичі п’яниць вдаються до крайнощів: б’ють вікна тим, хто споює їхніх близьких. Нічого такого Варці в голову не приходило, лиш молилась до Бога і мовчки плакала. Якось, прийшовши до сільмагу за хлібом, стрілася з двома самогонщицями".
І переробляємо на художній варіант:
-- А це куди ти так пізно зібрався? -- поцікавилася Варка.
-- Та я... Та я ось від-д-днесу борг с-сусідові... -- гикаючи, промимрив Андрій.
-- Чекай-чекай" А-ну, дихни!..
Андрій відвернувся, швиденько зірвав кріп з грядки, кинув до рота.
-- "Дихни", кажу!..
-- Ху!.. Ху!..
-- Е-е! нализався так, що й запах кропу не перебиває, -- крізь сльози мовила молодиця.

( Ну і так далі).
Успіхів!

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.028203964233398 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати