Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: З Л И В А, автор: Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ)

Гарна історія, проте щось я не дуже повірив, що вони відразу не упізнали один одного. І навіть ті дрібні гачечки, як знайомий голос, мене зовсім не переконали.

«-- Хай оця злива змиє тобі пам’ять про нього… До речі, пригадай: дощ же і звів нас у коханні тоді, під час твоєї служби в армії. А якби не дощі, ходили б ми бродили вулицями та скверами і нічого б не нагуляли… Ох-х!.. Я ніяких образ на тебе не тримаю! Ніколи не ображалась і не ображатимусь на тебе. Так я вирішила ще тоді… Про сина забудь!.. Втім, якщо захочеш, у будь-який час ти можеш приїхати і повідомити про це йому. А зараз, мабуть, не треба. Відчуваю, що твоя душа нині у терзаннях. Та й для нього може стати таке неймовірним психологічним ударом. А як ще зреагує твій Саша?..» - не зовсім повірив й у цей кусочок. Як на мене, то краще залишити все як було, у своїй пам‘яті, навіть не пробуючи травмувати дітей. Хоча хтозна… я ж в такі ситуації не потрапляв, тому й впевнено судити не можу, як саме вчиню.

Зачепився за це: «Ну, от, Сашко, син його, і підловив батька» - тут явний повтор і «син його» треба прибрати.

Щиро І.С.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039001941680908 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати