Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Сторож зоряного неба на даху власного будинку ч.4, автор: Михайло Нечитайло)

Ось і закінчилися метання Вашого ГГ. Ваш твір, Михайле, є незвичним для Вас тим, що Ви тут поєднали дуже багато тем, які можна виокремити як:
1) тема душа контра тіло; 2) старість контра молодість; 3) мужчина контра жінка; 4) прагматичність контра ідеал; 5) Земля контра Всесвіт; 6) багатство контра бідність; 7) Любов контра похіть - це лише ті з них, які перші впадають у вічі. А між ними - ще безліч різних відтінків та нюансів. Можна вже навіть підвести якусь таку грубу риску висновку (особливо це видно на оцьому конкретному творі) Вашої творчості. Всі Ваші герої мають дуже багато спільного, а найбільше того, що вони - люди екстримів, метаються з крайнощів у крайнощі - нічого посередині, нічого гармонійного. Видно, що вони мучаться через своє існування, експериментують, і сприймаючи себе як якусь лабораторію життя, доводять до "ад абсурдум" свої психологічні та практичні тези. Наприклад, Данило - геній чи блазень? Головний герой - покидьок, черв, який повзає, мріючи про крила, чи таки геній, котрий усвідомлює потреби не лише душі, а й тіла? Подобається мені некомпромісність і чесність щодо ГГ, але важко мені сприймається оте його вічне "розривання" між небом та землею, між потребою чистого і світлого кохання та звичайною чоловічою, навіть в деяких випадках вульгарною похіттю, коли є здатним навіть продаватися, бути "альфонсом" у старої багатої жінки.
А сільський філософ Данило? Мені він скоріше нагадує "заблукалу душу", яка з ні з того ні з сього "вискочила" зі середньовіччя. Бо саме це є середньовічна теза, що матерія, як і людське тіло - це гріх, демон, сам Диявол, а не частина своєї власної природи, самого себе, за образом і подобою Божого створіння.. Якби Бог не бажав людині дати тіло, то його би таки не дав. Шкода, що і ГГ взяв до серця цю тезу: "Бо коли повністю перемагає тіло-диявол, по світу бродять такі, як я, покидьки, котрі за шмат достатку готові спати з будь-ким, лизати будь-кому, знищити й викреслити з життя і світу будь-кого, продати будь-що, навіть себе, не те що одну тільки душу; коли ж повністю перемагає душа-Бог, у світі нидіє Данило Дурник."Як на мене, тут просто стрілися дві протилежності: тіло-диявол і душа-Бог. Це навіть не протилежності, а зовсім відмінні трактування, які у свої суммі ніколи так і не зійдуться, а назавше залишаться двома окремими і чужими навзаєм сутностями. А не задумувалися Ви, Михайле, що би було, коли би було все навпаки: тіло-Бог, душа-Диявол? Тоді б це був справжній упалий ангел-світлонош - Люцифер.. Але, може, краще, з такими думками навіть і не загравати. Краще досліджувати людину - у всій її сумбурності і гріховності, якожто і святості.
Щож , наступного разу чекатиму від Вас якогось більш гармонійного ГГ, який не буде змушений робити насильства над самим собою. Дочекаюся такого взагалі колись, Михайле? Бачу, не одна я Вас про це вже довго прохаю. :))

З теплом,

Віка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039183139801025 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати