Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2580
Творів: 46840
Рецензій: 91233

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Хороше готичне оповідання

(Рецензія на твір: Видалено, автор: Хайдар Козак)

© Ігор Скрипник, 28-04-2015
Хороше готичне оповідання. Видно, що автор добряче над ним попрацював, особливо над стилізацією в дусі оповідачів кінця XIX – першої третини ХХ століття. До сюжету особливо придиратися нема чого, хіба треба якось обумовити, що головний герой не слабкодух, що так легковажно поліз у саме пекло, бо, наприклад, колишній військовий, відомий мисливець або мандрівник.

Кілька перших слів в деяких абзацах – обрізані, мабуть похибки сталися при копіюванні тексту.

Знайшов такі блішки: «захоплений вашої гостинністю», «до здоровенного дерев’яного ящику, більшим за мене в кілька разів».

Ну, і найбільша критика щодо оповідання – це хронологія. Спершу мене ввів ступор автомобіль і гужовий транспорт. Щось явно видалося диким анахронізмом. Потім вичитав, що Закарпаття знаходилося в складі Чехословаччини і зрозумів, що це 20-30-ті роки ХХ століття, тому співіснування такого транспорту – цілком логічне. Вже й забувати за це почав, аж доки не дочитав до легенди. Тут все посипалося…

Цитую: «Ображена чаклунка вмить нарекла всіх Надашдів споконвічно жити в стінах маєтку у вигляді власних портретів і споглядати, як їхня садиба поступово гинутиме, в’янутиме, занепадатиме. А останній нащадок роду, який не зможе залишити сина, перекинеться на страшного монстра, що утамовуватиме голод лише власними гостями. У 1856 році сталася страшна біда — Ярфаша та усю його прислугу розстріляв невдоволений люд, після чого місцина ця остаточно занепала.»

А тепер повернемося на початок оповідання: «Додам лишень, що графа Надашдя я бачив востаннє років зо двадцять тому, коли, прокладаючи собі шлях з Франції, збився з дороги і натрапив у лісі на його екіпаж.»

Отож, він міг покидати свій маєток, незважаючи на прокляття? Чи міг, як останній нащадок? Але не думаю, що він зміг поїхати у Францію після власної смерті у 1856 році (фактор невдоволеного місцевого населення ніхто не скасовував). Отже, швидше за все ні. Значить події розгортаються в кінці 70-х рр.. ХІХ ст., а отже авто випадає з оповідання. Досить поміняти роки життя і все стане на свої місця )

Дивно, що усіх вбили, а маєток не спалили, як правило, за правилами жанру )) це таки мало б статися ). Ну і хто такий дворецький, якщо вся прислуга мертва? Думав в кінці він вистрелить, що для чогось автор повісив цю рушницю на стіну, але вона не вистрілила, особливо в сцені втечі. Дворецький залишився декорацією, а не одним з персонажів.

Щиро І.С.

Доброго вечора, пане Ігорю.

По-перше, дякую за відгук. Щодо блішок -- буде виправлено. Стосовно хронології. І справді, дії розгортаються в 30-х роках ХІХ століття. Так, він міг покидати маєток, бо прокляття "домашнього арешту" стосувалося його предків. Про що і сказано: "...всіх Надашдів споконвічно жити в стінах маєтку у вигляді власних портретів...". Затим іде окрема справа по Ярфашу. Його ж прокляття портретів вже не стосується, саме тому він може його покидати.

Проте не у Франції вони зустрілися. Оповідач прокладав шлях з Франції до України і логічно, що минав повз ту місцину, повз той ліс, неподалік якого і розкинувся маєток.

Ну, а дворецький дійсно зіграв роль декорації, як ви кажете, і був він єдиним з прислуги, кого вдалось побачити, бо решта: "...заклопотані роботою і не полюбляють милити очі своєю присутністю".

З повагою,
М.К.

© Хайдар Козак, 09-05-2015

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.74776101112366 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

КОНСТИТУЦІЯ У КОМІКСАХ
Конституція у коміксах_medium_size у форматі PDF Конституція у коміксах_medium_size у форматі EPUB Брати …
Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …