Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Не вірю

(Рецензія на твір: Трагічна історія пана Скупинського, автор: Хайдар Козак)

В цілому непогано, однак я повністю так і не повірив у те, що пан Скупинський таке абсолютне зло. Як на мене, то немає абсолютного зла, як і абсолютного добра, вони тісно взаємопов’язані. Навіть та історія з четвертаком мене не переконала. Якось надто гіперболізовано ви описуєте скнарість героя, його звички, вигляд. Кілька простих світлих рис додали б йому людяності, не робили б таким «картонним». Звісно, такі диваки, часті персонажі в літературі, та й в реальному житті їх чимало, але вони не абсолютні…

Тепер пройдемося ще трохи по деталях…

«Не пригадую жодного відвідувача, який би зміг отримати від нього бодай копійчину». Відразу зачепився за це. Всі в місті знають про скупість, але вперто до нього йдуть, по кілька разів з року в рік, але йдуть, хоча наперед знають, що він не дасть жодної копійки. Але йдуть… прямо садо-мазо якесь ))) Ну не повірю я в таке! Хіба мешканці клепки не мають? Та й не один він багатій в місті – можна ж до іншого піти та не їсти собі нерви ) Чи він все таки один такий?

«Сусідів Скупинський не мав вельми давно. Ті з переляком з’їхали, коли ближче познайомилися зі скнарою. Отак і самотів його будиночок посеред полишених споруд, надто коли ввечері одиноко загорався вогник — єдиний на цілий квартал.» Ну не вірю я в те, що сусіди просто взяли і з’їхали. З якого це дива? Куди? За які кошти, вони ж не продали житло? Ну живе збоку така почвара, ну то й чорт з ним! Не лізе ж у мій город, а якщо полізе, то знайдеться на нього управа і можливість обдерти як липку. Він скнара, він хабара не дасть )

«Старий скнара пихато розвалився у своєму затишному робочому кріслі за великим дерев’яним столом, вирізьбленим на замовлення, і чекав чергового клієнта.» Хм… якщо він такий скупердяй, то як не пошкодував грошей на такий стіл, вочевидь, що дорогий.

«Скупинський зомлів од страху, відчай та журба дедалі більше проростали в серці, оповиваючи його та міцно стискаючи своїми гострими, колючими отруйними путами. Старий налякано роззирався навсібіч, уникаючи смертельних обіймів жахливих дерев-велетнів, та повільно перебираючи ногами протяжною стежкою. Терпіння, однак, швидко увірвалося і до нестями переляканий скнара зопалу кинувся до дверей будинку.» Щось він занадто зомлів і в цьому стані ще зміг озиратися й бігати ) Хіба вжито в розумінні «Втрачати на деякий час здатність рухатися від сильного переживання, перевтоми, болю і т. ін», але тут сприймається як «Втрачати свідомість; непритомніти.».

«зморщену голову» - може зморщене обличчя? Зморщена голова, імхо, передбачає деформацію черепа, а тут про це не йдеться взагалі.

До мови претензій нема – мені сподобалося. Знайшов пару-трійку невідомих мені слів.

Щиро І.С.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039944887161255 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати