Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Любов та ідея ч.7, автор: Михайло Нечитайло)

Отак і взяли верх будні Лариси над омріяним коханням. Все рівно вважаю її жорстокою, і навіть без ідеології. Бо ідеологія - це лише прикриття на її зачерствіле серце. Вбила своє кохання, людину через нього занапастила, а каяття - нуль, ще й доводить свою правоту Ваша ГГ. Починаю до неї відчувати відразу - звичайну відразу, без співчуття, як до Ганни з "Матерньої копійки" - теж була таак жорстока та "мужеподібна". А щодо твору самого. Написано, як завше, багатогранно. Як контраст до світлого і чистого, справжнього кохання Ви описали сцену "кохання" між ГГ та Вадимом. Звісно, героїню можна зрозуміти, що запрагла звичайної сімї та дітей, але ж отак: "лише комуніста мусить любити комуніст!" І знову на "виручку" їй прийшла ідеологія - як рятівна ширма від правди життєвої, від боязні зазирнути вглиб своєї грішної душі. Шкода, дуже шкода, що звела ота ідеологія + її немилосердна душа на манівці життя Вашої ГГ.
Здається, що отой лист від Юрка знайде Вадим і ще щось станеться. Тож чекатиму на продовження, Михайле.

З теплом,
Віка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039243936538696 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати