Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

І де ти пропав?

(Рецензія на твір: Щиро запрошую!, автор: Юрій Кирик)

Господи, я вже спереживалася! Де ти? Що з тобою друже? Та не можна аж так довго тратити свою творчість на чужі утіхи. Тішуся, що преміювали! Що став Лауреатом, але страх мене бере щоразу за тебе, коли лягаю спати і вже мозок в голові накручує різні ситуації, випадки, де я біжу й рятую тебе від напасті, а потім знову втрачаю і гоню по Києву шукаю тебе по його закамарках. А ну вертайся до дому! Берися до праці, до дедетктиву, бо герої вже порозбігалися по своїх закамарках і їх не можливо знайти, аби завершити розслідування. А друзі з ГАКу вже засумували за твоїми вимальованими словоми і розгублено думають: коли станеш до роботи.
Юрасику, прошу тебе, подумай про себе. Нє, я ніц не кажу, я лише говорю, аби ти подумав, що тобі вісімнадцять, але на метриці .... з гачком і перестань ходити по київським кнайпам, бо львівські кав'ярні , куди ми в юності бігали набагато кращі... Ти чуєш моє прохання?! Ну, я вже не прошу, я вже лементую!... Юрко, де ти запропастився? Вкинь пару слів, як ложечку меду, до шкляночки моєї кави, а я дам цитринки і посмакую з кавальчиком горіхового торта, який спекла для того, аби тебе привітати. Та, тепер , за весь той час, лишився маленький кавальчик. І він засохн, як не змилуєшся... ТО Ж Я НЕ ЗМОЖУ ДОЇСТИ!!!

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.029973983764648 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати