Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Скрипка грає ч.6, автор: Михайло Нечитайло)

І справді гамлетівське "бути чи не бути" повстало у Григірія в душі: бути гаю чи газифікованому селу, бути людині чи "господарю"? Отой хлопчик, дітлах Грипась - не лише відлуння дитинства, це - сумління ГГ яке, як ангел-охоронець ще востаннє промовляє до знову зачерствілої душі Григорія. Начальству чи як іх там "корисним друзям" захотілося березового гаю аж для 18 дач. Але ж опісля з гаю вже нічого не залишиться. А чом би дачі не в полі, де б насаджали таких же берез і за декілька років би мали собі і гай між будинками, і спражній гай би залишився. Адже дерева ростуть шивдко, за якихось пять років і не спізнати маленьких саджанців, як швидко ростуть. Не розумію отієї впертості можновладців, що пнуться туди, де "найгарніше", при чому ж ту красу природню нищачи. Дуже актуальний Ваш твір, Михайле, а оця частина як ненайкраще показала, як диявол на ймення гроші вміє спокушати людську душу. Гарно написано, як завжди, Михайле. Цікаво, чим все таки все завершиться.

З теплом,

Віка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.0402991771698 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати