Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: КОЛИ ПАДАЮТЬ ЗОРІ, автор: Анізія)

Знову, як завжди, Анізіє, проникливо , задумливо, змістовно. І про Марійку з Курбасом, але особливо про побут і невільних бранців онкологічної лікарні. І як завжди, шедеври: "повітря таке важке, що можна відрами виносити…"; "...медиків, які вже так звикли до хворих, що ставляться до них, як до коробок з цукерками, котрі пливуть по конвеєру: від кожної якась вигода." І ті роздуми - "чому не хтось, а я". Все якось так бере за душу, що хотів би допомогти всім людям, та на жаль, не Бог. І життєва лотерея є лотерея - хто що виграє, не дано знати. Якийсь такий сум лине від Вашого твору, аж зашпори в душу лізуть, наче в перемерзлі пальці лютою зимою. І раптом у кінці -"та ні, була щаслива. Бо не кожен може в цьому житті покохати. Та так, щоб на все життя." Отже, жити варто, бо життя - воно і є щастя, хай на мить, на день, хай бодай для того, аби покохати на все життя. Одним словом, стільки думок Ви, Анізіє, пробудили своїм твором, що вони напливають одна на одну, одна одну заперечують і підтримують одночасно. Сильні у Вас твори - вони кличуть душу до думки, як дзвони ревного прочанина до молитви. За це Вам дяка.
З повагою М.Н.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.037788867950439 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати