Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Скрипка грає ч.4, автор: Михайло Нечитайло)

Відгук пишу відразу на Ваші дві частини. Люблю, коли Ви у свої твори вкладаєте природу, Михайле. Ось і цього разу - ті берези мені вималювалися дуже живо, вони, наче отой казковий і вимріяний край, під яким "викохалося усе село". Побільше би таких ліричних вкраплень у Ваші твори, аби знаєте, аби щось торкнуло за душу й інше, щось таке метафізичне, таке, з чим і без чого людська душа не може існувати - саме отієї повязаності з природою, довколишнім світом, Всесвітом. Знаю, що Ваша письменська увага найбільше зосереджується на людях, їхній душі і поведінці, та без природи чи опису довкілля сценки у творі можуть мати лише "дійову" і трішки "механічну" структуру, наче твір призначений лише для розгортання ролей на сцені театру, куліси у якім не надто важливі, ніж для читання. А я читати люблю і дуже люблю собі уявляти картини, написані письменником-художником. Бо література - це не лише події й думки героїв, це ще й мистецтво, це така ж трьохвимірна (3Д) реальність, з єдиною лише різницею, що все відбувається у наших фантазіях. Тому й вишукую у творах, окрім само собою людини і їїсвіту, ще бодай трохи тієї "образотворчості".
А тепер щодо змісту. Дуже доречним був цей "поворот" у душі ГГ. А то я вже перелякалася, що то буде новий Трюхань чи то Ганна. Ота правда, ота істина, мовлена дитячими устами, і змусила Вашого ГГ задумтися, згадати за своє власне дитинство і його чари, від чого постає надія, що ГГ вже не такий і нелюд, який сплів для себе ж самого сітку-пастку власних переконань про світ та інших людей. Може, отой Ваш, Михайле, сучасний феодал (бо іншого визначення поки-що для такої деспотії під його керівництвом я не знайшла) таки справді схаменеться і прокинеться у нім Людина? Хочеться вірити і сподіватися, що усвідомить (хоч і не так відразу) і спокутує свої гріхи. Чекатиму продовження оповіді, цікаво, що там далі буде.

З теплом,

Віка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.040531158447266 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати