Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: /3/, автор: Катерина Омельченко)

Покарання, як акторська гра. Акторська гра, як покарання. Душа, котра свідомо шукає гріха, аби побачити в інших ангелів. Або ж відчути себе Богом по відношенню до тих, кого ввела у гріх. А поза цим звичайна пиятика і ніч, поглинута тілом. І ступор. Як намагання відчути, що ти вартуєш для декого багато. І така розкішна мова, що хочеться напитися з-за неможливості написати так. І впасти у гріх, намагаючись усе-таки написати не гірше. Я переповнений почуттями, Катерино. Чи відчуттями, Бог його розбере в точності формулювань. Я вже казав, що з-під Вашого пера виходить література, я не відрікаюся від цих слів. Більше того, я їх повторю Вам ще й ще. Аби Ви загордилися. А потім не повірили. А потім взяли за основу. Щоби колись викинути. Бо, як Ви писали, Ви не знаєте, де Ви справжня. А хто знає? Ми вічно граємо свої ролі. Аби в одній з них віднайти себе справжнього (чи справжню). До наступної ролі. Де ми знову будемо справжні, а ту, попередню, вважатимемо тільки акторською грою.
Отака-от рецензія на Ваш твір. Про все потроху, а про твір тільки дотично. А може, навпаки, про твір і тільки про твір, про все ж інше - дотично. Слово - воно пишеться життям, але ж життя - сцена.
З повагою М.Н.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026233911514282 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати