Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Матерня копійка ч.2, автор: Михайло Нечитайло)

Михайле, пишу рецензію, як і обіцяла. Вчора, правда, часу вже не вистачило, за що і вибачаюся. Та тепер скажу свою думку (прошу не сприйміть її погано). Гадаю, що кожен знаходить щось своє у тім житті, як свій сенс, так і свою одержимість. Здається, Ваша героїня стала залежною від думки "якщо не я, то діти", "все - для дітей" - ось і старається. І старається так, що не дивиться ні наліво, ні направо - йде навпростець, перескакуючи як свою душу, так і душі інших людей. Поведінка Ганни мені дещо нагадала поведінку ГГ у творі Елен "Будинок", де ГГ теж все життя поклала на вівтар "служінню об´єкту своєї залежності" заради отого примарного щасливого завтра. Так і Ваша героїня. Знаєте, я чомусь до неї не можу перейнятися симпатією - може, тому, що не розумію таких жінок і їхніх намагань, а, може, й просто тому, що жодна "найшляхетніша ідея" не виправдовує калічення життя як власного, так і чужого. Ваша героїня з одного боку розумна жінка, войовнича, не дає себе зобидити, до своєї цілі "пре як танк", підлаштовуючись до життєвих ситуацій. Але з другого боку оте саме "підлаштовування" будь якою ціною мене і дратує у ній. Вибачте, Михайле, вже пишу, як відчула. Твір сам по собі, безумовно, гарний, з багатою у чудовою мовою - Вам як автору знову нема що дорікнути, але я зараз намагаюся зрозуміти Вашу героїню, яку Ви так ретельно і вдало виписали. Знаєте, що вона мені нагадує? Не жінку, а скоріше мужчину, бо тверда у рішеннях, вольова, без докорів сумління, егоїстична. Хоч і дуже працьовита, проте все робить лиш для себе - і навіть тоді, коли прикривається думкою, що все це робить заради дітей (яких мені, до речі, дуже шкода). Вашій героїні симпатизувала до моменту, коли вона вирішила вийти заміж за Івана, а не за Петра. А коли того ще й обізвала "ганчіркою" і він після її весілля повісився, щось мене почало відштовхувати від ГГ. Мені дуже шкода, що ГГ так і не усвідомила і не покаялася за втрачене кохання і життя Петра. Трохи поплакала, та все рівно своєї співвини не визнала. Чи усвідомить все те Ганна? Усвідомить те, що не дивлячися на непсриятливі "стартові" умови її життя, що все-таки вона сама собі його зіпсула? Усвідомить свої помилки? Що ж, залишається почекати на продовження. А так як Вас як автора вже трохи знаю, Михайле, то гадаю, що повість буде не лише про долю Ганни, може, Ви ще і її дітей зобразите, коли ті підростуть? А чи таки все окреслиться лише Ганниною долею? Тож чекатиму на продовження. Сила Вашого твору у тім, що Ви і справді показуєте життя таким, яким воно є - і показуєте його нещадно, без викрутасів, багатогранно і кольорово. Сподіваюся, що Ваша ГГ не є зовсім негативним героєм, що проблиски світла в її душі ми ще побачимо у майбутніх частинах твору. Принаймні, мені би дуже хотілося.
Дякую Вам, Михайле, за те, що надаєте "поживу" для думок. Ваші твори читаються дуже легко, проте думки, які вони викликають, нелегкі. А це - дуже добре.

З теплом,

Віка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.029453039169312 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати