Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Душа, автор: Іріша Лазур)

Ось це і є саме життя - неможливо жити так, аби не забруднитися. Світ також такий - скільки би ми не пилососили квартиру, не витирали порохів, а воно все рівно через декілька днів запорошується, пилюка збирається в клоччя - і давай прибирати все знову по-новому. Так, мабуть, і душа людська влаштована - забруднюється навіть від безділля. Отож сенсом її, мабуть, є постійно забруднюватися і відчищатися, а відтак, не сидіти "склавши руки", а щось робити, творити. А коли щось робиш, не буває так, аби не зачіпив чиюсь "територію" (як у поганому, так і доброму сенсі) - і настають конфлікти і компроміси. Душа забруднюється, як і все навколо нас, але, як на мене, найголовнішим є її не забруднити так, що і відмити і випрати її не було можливим. Ось тому і маємо в душі наш людський і Божий моральний кодекс. Бо є гріхи, за які можна розкаятися перед людьми, а є й такі, на прощення яких можна чекати лише від Бога..
Дякую Вам за гарну притчу, Ірино.

з теплом,

Віка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.045127868652344 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати