Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2479
Творів: 44627
Рецензій: 87316

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Листи, автор: Рудько Ігор)

© Катерина Омельченко, 08-01-2015
Не знала, куди вам написати - вирішила сюди, щоб ви одразу помітили.

Дякую за фільм. Ніколи не могла дочитати до кінця "Над прірвою в житі", тому й не знаю, чи дійсно Кіт схожий на як там його, не памятаю, але мені здається, що так, дуже. Фільм важкий. Враження такі, ніби сонцем випалено мене зсередини, і залишилася порожнеча, така біла-біла й світла пустка, що нічого не родить. Нормальний хлопець, тільки трохи дивний... Я б такого не видала, я б взагалі убивць не видавала - не тому, що вважаю, ніби вбивати дозволено, а просто це такі люди, що все одно від своєї долі не втечуть "Всі люди різні", в кожного свої обставини, і всі знайдуть зрештою те, на що заслужили. У Кіта, до того ж, була своя, досить не дурна філософія: памятаєте, як він міркував про поліцію і тих, хто бажає нажитися? Як він бавився з диктофоном? Як він казав, що коли ти в бігах, свідків убивати дозволено, тільки за умови, що ти згоден потім за це віддуватися і не скиглити... Проте, зігріли мене останні хвилини: поліціянти дуже сподобалися. Та й для Кіта був зірковий час...

До речі, гарний віршик. А як щодо детективу, який зовсім і не детектив? Може, зважете на моє скромне прохання й викладете його сюди?))

Простота, вона якраз патетичною не є :)

Бачите, мав рацію тоді, літ. сайти - вони справжнісінькі соц. мережі. Ви десь у Фейсбуці є? Чи у ВК?
Якщо так, то це я:
https://vk.com/gauss_is_the_man
https://www.facebook.com/profile.php?id=100005043886122

Віка правою була трохи: сайт літературний, а ми ту все про музику, про кіно...

© Рудько Ігор, 09-01-2015

А я якраз хотіла спитати про дату під віршиком: спочатку ніби й помітила, та не придала значення, а тоді думаю: звідки ж 1995??

Все насичене повітрям і теплом, і сонячним сяйвом, і при цьому якийсь безнадійний, приречений рай для цих двох. Я не боюся впадати в патетику, бо для деяких почуттів треба вигадувати найкращий код передачі, аби їх можна було зрозуміти іншим людям. Але в простоті - вищий шик, до неї ще треба дістатися крізь усі тернії дорослішаня, я ще не навчилася бути простою, але вмію цінувати простоту в інших. Я не знаю, що мені ближче: кіно, музика чи література? Ні на чому не знаюся досконало, сприймаю тільки через власні почуття та емоції, лише на інтуїтивному рівні можу казати про хороше й не дуже.

Ви мені зробили просто царський подарунок з цим посиланням. Дивилася, далеко не дійшла, але побачила Одисею на 3-му чи 4-му місці і пригадала, як вона мене під час першого перегляду дратувала, і як, водночас, я не могла відірватися від неї, зачарована не тільки музикою, а самими окремими звуками, а коли спромоглася все ж таки додивитися, зрозуміла, що в середині наче утворилася велетенська куля, щось таке, що наповнило мене до країв і загрожувало вивергнутися назовні... Не знаю, чому не соромлюся так перед вами розкриватися: може, принаймні, частково, віднайшла в вас свою породу...))

© Катерина Омельченко, 08-01-2015

Badlands там тільки 132гий. Але кращого списку в Інтернеті, певно, не знайдеш. То навіть не список, а компіляція багатьох-багатьох-багатьох.
Автор неймовірну чорну але потрібну роботу виконав.
http://www.theyshootpictures.com/gf1000_all1000films_table.php

© Рудько Ігор, 08-01-2015

Віршик - манюнький трохи. Простенький. Коли пишу силабо-тоніку, таке враження, що займаюся гальванізацією літературних трупів. Та й не зовсім він мій. І дата про те свідчить...

Детектив буде не скоро, на жаль. Можливо літом. Боюся перечитувати старе. А зараз у мене справ дуже багато, про літературу якось зовсім не думається. До того ж, маю ще три оповідання середньої довжини, що вже десь рік у пайплайні знаходяться. Чотири навіть. Спершу їх сюди виставлю.

Про фільм: ой, та про кіно я можу говорити весь день. Метамистецтво у найвищому прояві. Ще від жодного, роману, повісті, оповідання, віршів та поем у мене не було такого катарсису, як від "Сталкера" Тарковського, "Мовчання" Берґмана чи "Сатантанго" Тарра.
"Badlands" - фільм буквально наповнений повітрям. Воно там усюди. А в самому кінці його так багато, що аж голова крутитися починає. Оті кадри, наприклад, в яких закохані по преріях ганяли. Простота у найпростішій іпостасії. А це добре. Дуже навіть добре.
Геніальні твори нечасто можуть сподобатися одразу (наприклад оцей фільм мене колись трохи навіть розізлив), але кожен спроможний залишити в душі... не знаю, насінинку якусь, що буде тільки рости, рости, і розростатися... І тут я зупинюся, бо ризикую зробитися патетичним.

© Рудько Ігор, 08-01-2015

Та ні, насправді там була купа класних моментів, які ще довго будуть пригадуватися. Батько класно горів під звуки дитячого хору. Духи померлих шепотіли, коли прийшли мисливці на Кіта й Холлі. А як безглуздо люди їх боялися, ховали дітей, спали зі світлом - типу ця парочка була безглуздим стихійним лихом і вбивала всіх без розбору просто через жагу вбивства. І класно було, коли він побачив розграбовану автівку на узбіччі і сказав: "Это тоже потом на меня повесят. Ублюдки!" Такий: за справедливість!)) Ну, і сцени з поліціянтами - взагалі неперевершені. Дуже дякую.

© Катерина Омельченко, 08-01-2015

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.76878094673157 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Фішинг. Хто і як маніпулює вашим вибором
Книга «Фішинг. Хто і як маніпулює вашим вибором», перш за все, розкриває цікаві сторони зовнішнього …
Роман «Моя бабуся просить їй вибачити». Некваплива прогулянка майже шведським садом
Якщо якогось холодного зимового ранку вам закортить посміятися і поплакати, трохи (але не занадто) похвилюватися …
Нікола Юн «Увесь цей світ»: найбільший ризик – не ризикнути
Світ, у якому ми з вами живемо, сприймаємо як належне й буденне для героїні цієї книги — непізнане й …
Філіпп Майєр «Cин». Кривава історія Техасу
Філіпп Майєр з другої спроби написав роман, який потрапив до списку фіналістів Пулітцерівської премії …