Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51559
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Віршам, які загинули під гострим пером редактора., автор: Михайло)

Просто сподобалося. Напевно, кожен автор любить свої твори, як батько чи мати люблять своїх дітей. І ображаються так само, коли дітей ганять. І в той же час треба розуміти, що твої діти тільки для тебе святі, а для інших - такі ж самі прості, як і всі інші. Тому вважаю, що найперший цензор має бути в тобі самому, а вже потім - в інших. Згадую свої твори давніх років. Багато з них просто повикидав, коли, як здалося, піднявся на якусь дещо вищу сходинку, а багато переробив, іноді до невпізнання. З редакторами справи не мав, та в поезії, мабуть, і не матиму, бо більше уваги й душі віддаю прозі. А поезія, ну, не знаю, напевно, це просто ті згустки душі, котрі лишаються поза прозою. Хоча читача, гріха немає чого таїти, хочеться мати як біля прози, так і біля поезії. Інакше навіщо й писати, для себе можна сказати і в думці, нащо мурзати папір. Якщо берешся за папір, значить, мрієш, аби хтось прочитав. І до біса редакторів, аби був читач. Навіть не важливо, критичний чи схвалюючий. Але це я про свої відчуття, сиріч більше про себе, ніж про літературу загалом. Вибачте за роздуми ні про що і про сокровенне заразом.
З повагою М.Н.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026512145996094 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати