Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: САМОТИНА, автор: Анізія)

Зворушливо і гарно, за серце чіпає Ваш твір, Анізіє. Портрет старенької змальовано блискуче. І такий сумний, світлий гумор про ту курочку-рябочку.. Вразило, коли бабця врятувала оце живе створіння від кігтів ворони. А я й не знала, що ворони курей крадуть, я памятаю з дитинства. ми завше ціпляток-курчаток від яструба стерегли, коли ті по подвірю жовтенькими кульками розсипалися і бігали за квочкою. Ото недавно виділа в Празі, коли з роботи зі школи поверталася. Йду на зупинку і глядь - а там голуб вже скривавлений мертвий, тільки й піря на крилах розпластаних. Йду повз, боюся поглянути туди (крові хоч якої, але боюся, тому й не пішла на меди.цину, про яку змалечку мріяла). Так ото воно мені щось не дало всередині в душі, знову озирнулася за тим мертвим бідолахою, а тут сорока-білобока прилітає, всідається над трупиком і давай дзьобати оте голубине мясо. Мене аж знудило від того, не змогла дивитися. А в голові осад: і сороки он які, як пташині канібали.. і якось так прикро стало.. я ж любила сорок і в житті би не подумала, що вони не лише травоядні. Але то така природа, я розумію, тим більше зима, харчу для пернатих мало. Ну, ось така історія з міського середовища. Все як у джунглях.
Дякую за гарний твір. Шкода самотніх людей, переважно бездітних. Але інколи й дитина не є запорукою, що на старість людина не лишиться одна.

З теплом,

Віка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.044130086898804 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати