Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Беззахисні боги, 5, автор: Катерина Омельченко)

Чомусь мені, Катерино, здалося, що весь Ваш роман про кохання. Перш за все про кохання, а вже потім про всякі сили, неприродне й фантастичне. Я й раніше ловив себе на цій думці, але якось не наважувався висловити, повнився сумнівами й зайвими роздумами. А це впевнююсь усе більше й більше. Якщо читати Ваш твір, як читати не прямо, а опосередковано, наприклад, Біблію, вловлюючи в тексті підводні течії і рифи, то все крутиться і діється виключно довкола кохання - вірного,єдиного й на все життя. Може, помиляюся, але нота кохання - вона звучить найпотужніше. І звучить, як має звучати - через біль і біду, через радість і щастя, через всесильність і безсилля, через каяття і прощення, через жорстокість і жадібність (маю на увазі небажання ділити коханих з ким би то не було), через доброту і цинізм, і ще через десятки подібних через. І тому із усього водовороту фантастичних і містичних подій для мене раптом проступило зі сторінок роману саме життя, реальніше з реальних, просто перемелене на жорнах душі і подане таким, яким його та душа бачить. Вибачайте вже, коли наговорив зайвого і, можливо, зовсім не того, що Ви раптом вклали в роман. Але, як на мене, сила будь-якого твору якраз і полягає в наданні змоги читачеві шукати в ньому частинки душі - чи автора, чи своєї, чи людності загалом у різних контекстах.
З повагою М.Н.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027848958969116 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати