Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

У мені прокинувся історик :-)

(Рецензія на твір: Тверда надія, автор: Катерина Омельченко)

І він, капосний, не вельми прихильний до фетишизму. За що ціную пізніші релігійні системи, на кшталт християнства чи буддизму? За відповідальність душі у виборі власного шляху. Фетишизм - дитинство людства, наївна віра в предмет, котрий поза тобою, кермує усім. Бачте, навіть може й не хотячи, але те ж християнство показало, що в людині живе Бог, що людина - дитина Божа - і це таки ж надихає, нє? :-) А фетишизм робить людину мізернішою за камінчик. Але це я, як історик, а значить, слушності не маю? Текст-бо цікавий. Ага, справді цікавий, з масою деталей, які для мене, історика, мов ласощі для дитини. :-) Та все ж, та все ж... Ідея артефакту заслабка, Катерино. По-перше, не свіжа, особливо не нова вона в фантастиці (фантастика тут - в широкому сенсі, така, що обіймає казку, притчу, міф, релігію, метафізику) і тому могла би бути допоміжною, але не головною. По-друге, категорично недобре, коли храм - не в душі, а храм - споруда. Таким храмом є той камінчик. Голота, його вічна душа - ось храм, а у Вас храмом є камінчик. По-третє, а на якого читача розрахований Ваш твір? Бо це дуже дитяча ідея, ідея фетишизації, але форма подачі - для дорослого. Колізія, конфлікт форми і змісту, на мою думку.
З повагою,
Наталя

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.037019968032837 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати