Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Утоплений рід ч.3 Потоп р.1, автор: Михайло Нечитайло)

Цього разу мені ця Ваша частина читалася важче, ніж попередні. Через те, що вже тут немає стільки гумору та сатири, скільки по-справжньому показаний бруд і гидота такого життя ГГ.. Зокрема у пасажі про Вітька і Ватя - наче який злий, жахливий сон, котрий втягує, всмоктує і бродиш у нім по пояс у болоті без краю й кінця - і ні продовживувати це снівидіння не має сил, і ні прокинутися.. Оце відчуття такої "тягучості", ніби влип у смолу, мені дуже є знайоме з моїх власних сновидінь, а у Вашому творі, Михайле, я відчула те саме. Може, згрішу, коли скажу, що вже би було добре, аби Вітько вже припинив своє "мучення", аби вже хоч отримав останній "удар з милості" від своєї долі. Але, видко, ще не відмучив, невідкармував свого в тім світі, отож час різплати вже неминуче наближається. І, здається, буде страшним.
Якщочесно, я би про оце просто психічно не витримала писати. А як Вам пишеться, Михайле? Чи не впадаєте через це у депресію?

З теплом,

Віка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.043304920196533 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати