Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Утоплений рід ч.2 Хазяїн життя р. 6, автор: Михайло Нечитайло)

І ця частина дуже сподобалася, Михайле. Сподобалася Вашим вмінням тримати читача в напрузі, словом і ще чимось таким загадковим, що не ладна розлускнути: Ви, ніби маг, малюєте на чорно, а з-під тієї чорноти проступає біле. Можливе таке? Чим далі мені Вітькове життя нагадує театр абсурду чи то гротеск. А ключова пяна сцена на сцені - тож треба таку уяву мати, браво! Це ніби саме підкреслення всієї абсурдності ситуації - щось таке від Булгакова просвічує з Вами описаних подій, де чортівня вирішила розіграти публіку фокусами і трюками, повністю внісши хаос у думки глядачів, так і Ви як автор розігруєте свій театр з читачем - причому геніально. Уявляю собі цю "содому-гомору" під світлами прожекторів на сцені та у темряві пустого залу. І смішно, і грішно. І отой рай, і пекло теж, як на мене, недарма згадані. Бо свідками були лише потойбічні сили, бо навіть люди-учасники цієї події були заблукалими у туманах алкоголю, були поза межами свого власного сприйняття та розуму. А якщо це був приклад з реального життя, то тоді взагалі капець - найгеніальнішим режисером би тоді виступало саме життя. Але без Вашої уяви та перевтілення її у слова, Михайле, не вийшло би такої несамовитої "трагікомедії". Власне, я маю двояке відчуття Вашого твору - з однієї сторони стає страшно, що в людському житті стали звичними цей бруд, вульгарність і брутальність, а з другої - смішно, смішно до сліз - як у Гоголя - і бачимо ми це все з перспективи пташиного польоту - все широкомасшабно та заодно до найдрібніших деталей. І бачимо ми світ не лише однієї людини, а загалом - і цей світ загруз у болоті своєї дрібязкової копошні, своїх сварках-бійках, огидності. І шкода мені стає віх цих людей, а заодно хотілося, аби й були провчені і зі своїх помилок, які спершу мусять усвідомити, взяти понаучення.
Дякую за твір з душею і думкою.

З теплом,
Віка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.043323040008545 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати