Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Негода, автор: Артур Сіренко)

Страшенно радію, що Ви чи то Ваш ліргерой вцілів і залишився на живу (вибачте вже мені, пане Артуре, знаючи, що Ви побували у цьому пеклі війни, важко тепер абстрагуватися від того, що не було поранено Вас).. Дуже цікаво написано. Вважаю, що тема війни Вас уже переслідуватиме усе життя. Відомо, що пост-травматичний шок є майже невиліковним. все це, звісно, дуже погано і сумно. Проте.. Проте попри все негативне тут є якийсь світлий парадокс - лише через нетрі війни пізнається справжній сенс життя, лише так людина, яка скупалася у болоті з кровю, очищається з бруду і скеровує свій погляд у небо.. Але, на жаль, таке пізнання не кожному дано.
А щодо Євангелія. Мене інколи аж перешкубує, як люди дослівно трактують його, що як відповідь на Зло треба підставляти другу щоку (не буду зараз дослівно цитувати Біблію, бо не маю її під рукою). Але то не зовсім невірно. Коли Ісус прийшов, то сказав: "Гадаєте, що я прийшов дати миру землі? Ні, кажу вам, але розділення.." - і т.д. (здається, Лука).. - себто вміти навчитися розрізняти Добро від Зла, відділяти, так сказати, зерно від полови і не мішати все у всепрощаючому компромісі всеохопної "любові до ближнього" і т.д.- бо то і є та пресловута дорога до пекла, вимощена добрими намірами. Злу треба давати відсіч, інакше воно знищить нас.

З тепло,

Віка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.045039892196655 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати