Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2501
Творів: 45168
Рецензій: 88336

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Утоплений рід ч.2 Хазяїн життя р. 2, автор: Михайло Нечитайло)

© Катерина Омельченко, 23-10-2014
Це у вас, пане Михайле, якийсь "воїнствующий" реалізм: міцний, чоловічий твір, і тендітним жінкам, мабуть, тут не місце;) Я бачу, що ви таки справжній письменник: усе чітко, виважено, логічно; і стиль, і мова - все чудово... але мені таке читати важко, бо, хоча б було яке лиходійство, чи злочин із красивими переживаннями, самозануреннями і внутрішніми стражданнями))) а то - суцільний, якийсь дрібязковий бруд. І тим більше знімаю перед вами шляпу, як перед письменником, бо саме ж такі враження ви й прагнули справити на свого читача. Герой викликає таку відразу, що не хочеться ні копатися в ньому, не дошукуватися причин такої поведінки, ні, тим більше, чимось її виправдовувати, бо він же свідомо і наполегливо придушує у собі все хороше, свідомо викорінює як таке, що заважає житти і досягати мети. З нього був би класичний депутат сьомого скликання;)

Дякую, пані Катерино, за прочитання зі своєї точки зору твору. Це щось на зразок дискусій у попередніх рецензіях про різночитання творів читачами. Дійсно, я показую героя, як такого собі самозреченого від добра по власнй волі хлопа, але біда не в тім, що герой такий,як є, а в тому, що все це відбувається довкола нас повсякчас і повсюди. А хочеться, щоб його не було. Я весь час і все своє життя протестував душею проти такого морального каліцтва, почасти не міг його зрозуміти. Як і пияцтва до втрати людської подоби. Але мене й вабила тема показати свого антипода у всій його "красі". Я досить довго збирав матеріал для цього твору, бо хотів, щоб у ньому не було жодного вигаданого епізоду, щоб це не був класичний придуманий твір жаху, а реальний до останньої кісточки твір. Щоб він бив з розмаху, щоб відразою повнив серце, щоб аж нудило від тої реальності, яка довкола, щоби хотілося їй противитись душею, а не лиш засуджувати збоку словом. Ви, до речі, це досить точно підмітили. Отакі ідеї ніс, а що вийде - побачимо з часом.
З повагою М.Н.

© Михайло Нечитайло, 24-10-2014

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.9085338115692 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Анжела Дакворт «Крок за кроком». Чому талант не тотожний успіхові?
Генії — перша асоціація з людьми, які стали успішними завдяки своєму таланту. «Крок за кроком» доводить, …
«Денний звук»: реально про нереальне
Пам’ятаєте клубок ниток із бабусиного кошика, що так і просить його розплутати? Цей клубок нагадує мандрівку …
Лі Бардуґо «Королівство шахраїв»: продовження історії про благородних злодіїв
Після виходу «Шістки воронів» — першої книги дилогії «Кеттердам» — стало зрозуміло, що читачам варто …
Що «Занепад влади» означає для нас і влади?
Ми звикли вважати владу і систему чимось ворожим людині. У цьому нас переконують історичні факти, твори …