Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Повість "Одвічний Дух Десни" 30, автор: Володимир Ворона)

Дуже цікава частина, пане Володимире. Справді вбита тиша. Я, хоч і поціновувач рок-музики і залишуся ним, може, до кінця днів своїх, проте, як кажете, на все свій час і місце. Музику слухаю лише тоді, коли є відповідний настрій і слухаю її лише в навушниках, аби нікого цими драматичними звуками не турбувати (теж люблю "флойдів" та багато чго іншого), але на природі - на природі люблю саме Тишу, де втихомирюється душа, де людина має змогу відчути саму себе і порозмовляти з Богом.. Знаєте, у мене подібне у плані моєї наступної частини "Одержимості" - вже написала половинку наступної частини і глядь, на Ваш твір - а Ви ніби мої думки прочитали, написали про те, що і мене страшенно непокоїть. Як же це воно? Телепатія чи що? Знаю, Ви свій твір уже написали давніше, проте виклали цю частину саме тепер, коли і я маю намір сказати про щось подібне. Мені все рівно дивно, як цей світ, непізнаний ще нами світ найємніших звязків думок-енергій взаємодіє. Чим не диво? Дякую Вам, пане Володимире, за Ваші глибокі роздуми. Прочитала залюбки.

З теплом,

Віка

ПС: і ще Ваші роздуми про Красу мені дуже сподобалися. Людина або є, або не є естет. Бути естетом, відчувати Красу всіма "фібрами" - це рідкісне явище, дар від Бога.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.037660121917725 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати