Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Про вагу слова., автор: михайло карасьов)

Новела зачарувала. Дійсно, слово має лягти так, аби воно вже лежало в душі. З-за слів має проглядати герой. Живий, щоби наяву бачився, навіть якщо немає опису його зовнішнього вигляду окрім двох-трьох загальних слів. Коли написати, що герой сердитий чи добрий по натурі - це не буде цікавим чтивом. Треба виокреслювати характер не прямими вказівками, а через діалоги, вчинки, якісь другорядні деталі, як оті крихти, котрі дід визбирує потрісканими пучками. Так робили й мої батьки, пообідавши. Не тому, що були жадібні, абищо, а тому, що обоє пережили Голодомор. Все має значення в житті людини. Через оте все автор і має нести свого героя читачеві, аби він його побачив наяву, поговорив з ним хоч подумки і впустив його в свою душу, навіть якщо той герой - нікчема з нікчем, впусти і його, аби не стати нікчемою самому.
Дякую за Ваш текст, він заохочує до пошуків змісту у своєму слові, до вдосконалення його, чому немає меж, до розуміння того, що якщо вже припав до слова, то виїж його до кінця, не лишай недогризків, збери його, як дід крихти зі столу, щоби люди, читачі, себто, сіли до чистого столу і ласували поданою тобою стравою, ласували з користю, повнились думкою і щось-таки та почерпнули з твоєї душі. Інакше навіщо її й відкривати, як з неї дістати ніхто нічого не зможе, аби як не потішитися, то хоч задуматися.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027817010879517 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати