Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Одержимість (15). Частина I: Вектор - Північ , автор: Viktoria Jichova)

Тіло й душа в більшості своїй живуть у різних світах. І цьомк немає ради, бо тіло ми бачимо, про нього печемося щодня навіть келишком кави на столі й цигаркою між губ, а от душа... Ми всі про неї торочимо, але не дуже й віримо, що вона за головну в житті. І раптом... І знову ж тому немає ради - бо тіло, воно ось, задля нього всі наші рухи по життю, але стріло кохання серед шляху, і куди його приткнути? До життя не клеїться, а душа - ну, не віримо ми, що вона головна в житті.
От такі от сентенції, Віко, навіяла чергова глава Вашої повісті. Ви думаєте, я годен у них розібратися? Дідька з два. Як мама вашої героїні, як сама героїня. Тому й цікавим є продовження.
"На очі видерлися сльози". Ні, не в мене, від роздумів вони навряд чи видираються, але сказано ж гарно й оригінально. Напевно, то душа виглянула з тіла, аби ми її побачили. От тільки самому собі в очі без дзеркала подивитися неможливо. А дзеркало - воно викривляє простір. І по фізиці, і по містиці.
Так що чекаю продовження.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.038559913635254 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати