Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Опіум для народу

(Рецензія на твір: Родзинка, автор: Михайло Нечитайло)

Гарно написано. Справді уявляється вся та фантасмагорія наркотичного оп'яніння. І вона не фентезійна, не казкова, а реальна. Точніше - реалістична. Віриться, що таке може ввижатися, коли тієї браги сьорбнеш. Посміявся звісно ж. Вам гарно вдається підбирати порівняння, метафори. Саме в них увесь гумор. Читаю на роботі у вільний час, тому ледь сміх стримував у долоню. Фраза: "Не дивись на вроду, а дивись у душу" - ніби й стандартна, коли її вживають у відношенні до людини, а от до браги, - то це взагалі шикарно. Найбільше посміявся саме з цієї фразочки. Також відзначу філософське закінчення, розв'язку. Проглядається тонка грань алегорії на нашу сучасну політику. Супер. Влучно підкреслено.
Єдине, що хочу зауважити це фразу: "Хоч і кажуть, що кредит за плечима не носять, але я носив." Мені здається, слово "носив" не зовсім підходяще, так як означає постійну дію в минулому часі, від так "носив", значить протягом якогось часу. А в контексті даного речення, він одноразово відгріб між плечі палкою, значить влучніше буде звучати: "Виніс" або "приніс", або щось подібне, що дія була разова і завершена у минулому часі.
Дякую за чергову порцію добротного гумору та іронії.
Віднайдіть час, і візьміться за нові оповідання, і старі не ховайте в глибокий ящик. Вони просто повинні побачити світ, а світ їх.
Із шаною та повагою, Саша.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.03209400177002 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати