Сергію, ну, я ж пропонував розслабитись...
У вас поганий настрій? Дружина пішла? Кінець світу наближається? Ваші вірші не цінують? Таку серйозну промову з приводу такого несерйозного віршика може собі дозволити людина в якої забагато вільного часу. Писали б краще геніальні вірші і не словом, а ділом боролися б із всесвітнім гімном.
П.С.
Співчуття прийняв. Пішов до психоаналітика розбиратись зі своїми проблемами.
Можливо, це тільки моя думка, але людина, яка промовляє слово в присутності інших людей намагається реалізувати якусь мету,
можливо навіть нею неусвідомлену...
А, якщо це слово озвучене, або надруковане у розділі поезія,
то мені здається, що це слово має, хоча б віддалено нагадувати поезію.
Але зараз мода така пішла (і не Ваша, Михайле, в тому провина) є комп"ютер, грамоту знає людина, чому б не заявити про себе...
Та біда в тому, що вчитись треба складати слова, а не кичитись
складністю душі і "постыдно, ничего не знача, к себе вниманье привлекать".
Але це - думки з іншого часу, з іншого світу, з іншого виміру,
в якому думали і писали не про "какашки", а про інше і по-іншому...
Жалко мені вас "теперішніх", які бачать і пишуть про какашки,
але не бачать усього гімна, в якому тонуть.
Передбачаю реакцію Вашу, але не я винен в Ваших проблемах.
Прийміть мої щирі співчуття...
Сергій Руденко.
Якщо Ви про мене, то з якого це дива ви взяли, що вважаю себе поетом?
Ані на "вічність", ані на "гонорар" не претендую, із вашим "найвищим даром" я і поруч не валявся та на високе звання поета, з великої літери "П", не претендую :)
Так що можна розслабитись і отримувати задоволення:)
