Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2514
Творів: 45349
Рецензій: 88744

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Сумнів ідеаліста, автор: Михайло Нечитайло)

© Шеремета Олександр, 15-04-2014
Дуже сподобався вірш, точніше не вірш, а дума. Слова глибокі і мотивуючі. Змушують вкотре задуматись над своїм життям, над його призначенням, над його метою, і шляхами, що ведуть до мети тієї. Такий твір повинен звучати в акомпанементі із кобзою.
Окремо хочу відзначити ті рядки, які найбільше мене зачепили:
"Чи маю право я любити світ,
Коли довкола вже немає світу,
Чи маю право я плекати цвіт,
Коли довкола вже зима, не літо?"
Ну тут без коментарів, ШИКАРНО!!!
З повагою.

Дякую, Олександре. Чесно кажучи, твір написаний ще в далекій юності і після того був майже забутий, а це переглядав шпаргалки, виявив, і сам себе зачепив за душу. Таке, певно, буває.

© Михайло Нечитайло, 15-04-2014

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 2.116348028183 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …
«Сліпі убивці» вигаданих і справжніх світів
«Сліпий убивця» Марґарет Етвуд — приклад «шизофренічного» наративу, у якому один герой розпадається …