Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2534
Творів: 45685
Рецензій: 89395

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: "ТЕРИТОРІЯ ВОЛІ: МАЙДАН ОЧИМА РОСІЙСЬКОГО ЖУРНАЛІСТА", автор: Володимир Зоря)

© Попович Роман, 07-01-2014
Після такої статті, та ще і написаної російським журналістом, справді починаєш пишатися своїм народом. Ми справді молодці. І слово "воля" не синонім свободи і в принципі не перекладається на інші мови. І порівняння Майдану з Січчю - ідея не позбавлена сенсу. Однак, от що мене хвилює. Запорізька Січ була могутньою силою. В ній жили і керували далеко не прості "забіяки" як то інколи випливає з історичних романів. І воювали козаки за "волю" і "вольності" не раз. А от в кінцевому результаті здалися без бою російським військам. "Воля", індивідуалізм, європейські цінності - усе це дуже добре. Але, як на мене, і козакам тоді і майдану зараз - не вистачає конструктивної програми. По-аналогії з козацтвом - ми переможкмо, це зрозуміло. А що далі? Ініціативу в руки візьмуть політики, нехай опозиційні, але українські політики. Знову почнеться какафонія Брюховецьких, Тетерь, Самойловичів. Хоча, це ще не причина скласти руки і уповати на божу волю.

Дякую.
Зичу знайти себе і реалізуватися.
З повагою,

© Володимир Зоря, 17-01-2014

Для самого початку, з новим роком, з новим щастям. І вибачте, що так довго не відписував. Навіть не впевнений, що ви відпишите, але усе ж. Для початку, приємно, що ви прочитали дещо із мого зовсім скромного доробку. І хочу сказати - жаль, що більшість читачів не правильно. розуміють мою основну думку. Вона приблизно наступна: вибачте за надто абстрактні роздуми, але моя думка полягає в тому, що в Україні є багато пасіонарних людей, які готові самовіддано працювати і жертвувати собою за ради великої мети. Проблема в тому, що немає цієї мети. Націоналізм із здоровим глуздом в моєму розумінні у тому, щоб пожертвувати собою з найбільшою ефективністю (віддати себе не за ради мети, а за ради результату). А оскільки немає альтернативи, залишається самознищення. Воно також має свою естетику. Проблема не в тому, хто якою мовою розмовляє. Девяносто відсотків усього, що я прочитав - буль написано по-російськи. І від того моя українська не постраждала. Сьогодні мені треба чіткої, логічної, розписаної по годинах мети, шляху досягнення моїх ідеалів. Але, поки що, на мою думку, годящої програми не буде ще довго.
З повагою. Попович Р.В.

© Попович Роман, 14-01-2014

Наші "Три богатирі" - це ще не вся опозиція. До того ж, я мав на увазі активістів, всіх небайдужих, а зараз ще і Громадську Раду Майдану, яка координувала б зусилля. Концепція тільки одна: єдина соборна Україна з беззмінним курсом на загальнолюдські (європейські, якщо хочете) цінності.
Націоналізм для мене - це перш за все любов до своєї національної культури, а коли він (націоналізм) лише "із краплю здорового глузду" ... (як смолоскипна хода самє зараз у Києві), то це, на мій погляд, може відвернути якусь частину Сходу від Майдану. Як нестерпне ставлення деяких "свідомих" слухачів радіо "Культура" до деяких східняків-дозвонювачив. Мовляв: кажіть неодмінно державною мовою. А ті й раді б, але де і коли вони мали ту практику? Зовсім інша справа в Раді: там вимога Свободи гідна поваги. Пригадую велику статтю з продовженням в нашій міській газеті, де відповідальна секретарка з величезним захопленням описувала свої екскурсії по Львову: "які там по-європейськи ввічливі люди, як легко вони переходять на російську мову, коли нею звертаються (сама вона етнічна росіянка). Я за таке поразуміння.
Але упаси Боже на щось подібне до Вашого "Бійцівського клубу" (кинув оком ще на одне, аналогічне). Відповідати на культ агресії (це Донбас ...) тим же??? Ви мене пробачте, але молодість завжди занадто амбітна і нетерпляча.
Повторюся ще раз: змінити все здатна лише гідність і свідомість.

© Володимир Зоря, 08-01-2014

По-моєму, та й ви напевно маєте це на увазі, що проблема опозиції чи влади у тому, що політики діють, виходячи із своїх партійних і особистих інтересів. Немає людини на Всеукраїнському рівні, яка б готова була відстоювати національні інтереси. Знаю, така думка не свіжа і загалом звучить банально. Проблема Росії приблизно така ж. Сьогодні вигідно лякати Росію тим, що ми ідемо в Європу, нам розказують про ЄС, як про манну небесну. Завтра влада домовилася з Росією - концепція помінялася. І такі люди мають проводити лікнеп? Чи іти в народ і цікавитися, а чого ж там люди на Майдані стоять? Навіщо це їм? Коли ситуація поміняється, знову ж можна нас поставити перед фактом "нового курсу". Ось власне тому мені подобається націоналізм із краплею здорового глузду. В ньому є ідейність і самовідданість. Чого немає ні у "Свободи", ні у Тягнибока.

© Попович Роман, 08-01-2014

Ще невеличка цитата з іншої статті цього журналіста від 25.11.13. :
"А если серьезно, как только у вас хоть кто-то вылезет хоть на одну сцену, хоть кто-то начнет говорить о «мы не хотим революции», хоть кто-то откроет рот про «гарантии Януковичу» — гоните драными тряпками в шею сразу. Хоть на секунду замедлите — не заметите, как все профукаете. И сами не поймете, как это вышло. На нас посмотрите, опять же. Только Майдан. Только непосредственное волеизъявление. Хоть один шаг назад этой власти уступите — все, вам конец. Дальше обратно повернуть уже не сможете. И это особенно важно именно сейчас, именно в первые дни."
Про політиків? Ви праві. Я вже згадував, як у 2-му турі виборів Тягнибок і "Нашоукраїнці" ототожнювали Януковича і Тимошенко і агітували голосувати "проти всіх". Моя думка: опозиції потрібно негайно всіма можливими методами починати проводити "лікнепи" на Сході та Півдні України, де головна опора президента. Наприклад, будь-хто пояснює терпляче і популярно, чому МВФ вимагає підвищити тарифи для населення на комунальні послуги? А я знаю таку людину. Це прем'єр-міністр Микола Азаров, який при цьому замовчує про встановлену субсидію малозабезпеченим, і про те, що вони саме і оплачують дотацію заможним споживачам. Так саме в інформаційній війні програє і незалежна профспілка гірників регіоналу Турманову. В народ потрібно йти, панове, якщо дійсно думати про нього, а не про олігархів партії. Інакше можна дочекатися того, що ці області можуть закликати допомогти сусіда. А Путін - особа ще більш шалена ніж Янукович. Тому все це потрібно було робити ще позавчора.
Така моя думка.
Російськомовний українець з Донбасу Володимир Зоря.

© Володимир Зоря, 07-01-2014

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.1045019626617 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …
«Сліпі убивці» вигаданих і справжніх світів
«Сліпий убивця» Марґарет Етвуд — приклад «шизофренічного» наративу, у якому один герой розпадається …